Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок виправлення технічних помилок допущених під
час визначення меж суміжних земельних ділянок
12 грудня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи №
187/1945/21, провадження № 61-4689св23 (ЄДРСРУ № 115654080) досліджував
питання щодо порядку виправлення технічних помилок допущених під час визначення
меж суміжних земельних ділянок.
Відповідно до
статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні
земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки
передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до
Державного земельного кадастру.
Сформовані
земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному
кадастрі.
(!!!) Земельна ділянка вважається сформованою з моменту
присвоєння їй кадастрового номера.
Формування
земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї
статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних
ділянок.
Винесення в
натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної
реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою
для її формування.
У разі
встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням
у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних
ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок
вносяться до Державного земельного кадастру.
Земельна
ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування
(крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної
реєстрації права власності на неї.
Державна
реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної
реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Межі суміжних
земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без
формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою
щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до
частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок
підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно зі
статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні
умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або
землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,
навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,
і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на
земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану
земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій,
що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди
недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування
інших, передбачених законом, способів.
Частинами
першою-третьою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються
судами, органами місцевого самоврядування.
(!!!) Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу
володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у
власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій
сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні
спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що
перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель
та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж
районів у містах.
У разі незгоди
власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого
самоврядування спір вирішується у судовому порядку (частина п`ята статті 158 ЗК
України).
За змістом
статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення
фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного
кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного
кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша
помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру,
заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє
відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що
міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо
факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного
земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження
повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих
осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в
електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал
адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну
систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у
сфері земельних відносин.
У разі
виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру
органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово
повідомляє про це заінтересовану особу.
Виправлення
технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру
внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були
внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених
документах.
Виправлення
інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок
помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після
внесення змін до такої документації.
Виправлення
помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі
технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж
земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель
чи рішення суду.
Слід враховувати,
що виготовлення нової технічної документації із землеустрою і тим більше
скасування рішення державного кадастрового реєстратора про присвоєння
кадастрового номера земельній ділянці, що знаходиться у користуванні третіх
осіб, не призведе до поновлення прав позивача, оскільки виготовлена технічна
документація стала підставою для державної реєстрації земельної ділянки, їм
присвоєні кадастрові номери та відкриття Поземельної книги, внесені і
зареєстровані у державному земельному кадастрі суміжні землекористувачі вже
отримали Держані акти щодо права власності на земельні ділянки. А тому вимоги
про зобов’язання виправити технічну помилку із землеустою на земельну ділянку,
що перебуває у власності особи не може
бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки зазначені обставини
будуть порушувати права та інтереси третіх осіб.
Така позиція
узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019
року у справі за №
128/3751/14-а.
(!!!) Виправлення помилок, допущених у відомостях державного
земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою
здійснюється виключно на підставі та в порядку, встановленому Законом №
3613-VI, а саме, державним кадастровим реєстратором (17 листопада 2021 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи №
607/19399/15-ц, провадження № 61-18062св20).
Оспорюючи
рішення про державну реєстрацію, потрібно
одночасно заявляти вимогу про скасування останнього. Такі вимоги є
відповідним і законним способом судового захисту, оскільки, за чинним Цивільним
кодексом, право власності виникає з моменту його реєстрації. Відповідну правову
позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018
року у справі №909/968/16 та
постанові Верховного Суду від 30.07.2019 року у справі №28/29б43/212-2012.
У постанові
Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №814/1971/17 зазначено, що
визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових
прав, запису про їх реєстрацію за третьою особою є способом захисту права
позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою
зареєстроване аналогічне право щодо того самого нерухомого майна.
А якщо спір
стосується визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, то
такий спір не належить до юрисдикції
адміністративних судів. Адже він спрямований на поновлення прав
позивача у сфері земельних відносин, а тому має вирішуватися за правилами
цивільного судочинства. Така правова позиція викладена в постановах Великої
Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №128/3751/14-ц та від 2.10.2019 року у справі №814/2030/17.
Відповідно до
пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, помилками
у Державному земельному кадастрі є:
1) технічна
помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена
органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;
2) технічна
помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена
не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому
числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до
Державного земельного кадастру);
3) помилка,
допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у
документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик
об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням
(зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж
земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після
перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та
відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру,
що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та
переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із
землеустрою);
4) помилка,
допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших
кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
5) технічна
помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок
перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку,
яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;
6) помилка,
допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної
реєстрації земельної ділянки;
7) помилка у
застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що
виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були
сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до
Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування
земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних
землеволодінь та землекористувань.
ВИСНОВОК: Отже, чинним законодавством встановлено порядок
виправлення технічних помилок, зокрема допущених під час визначення меж
суміжних земельних ділянок.
Матеріал по темі: «Самовільне
зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво»
Теги: земля, оренда землі, поновлення оренди, суборенди, емфітевзису,
суперфіцій, земельний сервітут, землі сільськогосподарського призначення, судова
практика, Адвокат Морозов
