Адвокат Морозов (судовий захист)
Заміна боржника у зобов`язанні не може бути здійснена
поза волею кредитора
19 лютого 2024
року Верховний Суд у складі
Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 567/3/22, провадження №
61-5252сво23 (ЄДРСРУ № 117206184) досліджував питання щодо заміни боржника у
зобов`язанні без згоди кредитора.
Відповідно до
частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є
боржник і кредитор.
Цивільне законодавство
передбачає можливість заміни сторін у зобов`язанні (як кредитора (статті 512 -
519 Цивільного кодексу України, так і боржника (статті 520 - 523 Цивільного
кодексу України)), однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників
відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих
осіб.
Зокрема, заміна
кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника,
оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка
саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516,
Цивільного кодексу України).
Натомість
заміна боржника у зобов`язанні відповідно до вимог закону пов`язується з волею
кредитора.
У постанові
Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року по справі № 3-300гс17 зроблено
висновок, що закон встановлює обмеження
на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора. Згідно зі статтею
520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою
(переведення боргу) лише за згодою
кредитора, якщо інше не передбачено законом. Норма статті 520 ЦК
України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного
ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника. Необхідність
отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника
завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини,
кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного
боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність, наявність у боржника
майна тощо). Відтак, для заміни боржника у зобов`язанні необхідна воля
кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного
боржника на іншу особу. Чинним законодавством встановлено лише форму правочину
щодо заміни боржника у зобов`язанні - цей правочин
вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло
зобов`язання (статті 513, 521 ЦК України).
Боржник у
зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за
згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК України).
При виборі і
застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо
застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
(частина четверта статті 263 ЦПК України).
Законодавець
встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора.
Такий підхід має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та
неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.
Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що
особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. При вступі в
договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на
якості конкретного боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність,
наявність у боржника майна тощо). Як свідчить тлумачення статей 520, 521 ЦК
України при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов`язання і
замінюється новим боржником. Для породження переведенням боргу правових
наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та
первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі,
що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу.
Відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності
договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками. Відсутність згоди кредитора на переведення
боргу свідчить, що договір про переведення боргу між новим та первісним
боржниками не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося
переведення боргу (постанови Верховного Суду в складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у
справі № 667/933/14-ц (провадження
№ 61-472св18) та від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19
(провадження № 61-1297св22)).
Тлумачення
статей 512 - 522 ЦК України свідчить, що при заміні орендаря внаслідок
відчуження права оренди недостатньо повідомлення орендодавця про заміну
орендаря (стаття 516 ЦК України), з укладенням між первісним орендарем та новим
орендарем договору (стаття 513 ЦК України), а є необхідним додержання вимог
статті 520 ЦК України про згоду орендодавця (див. постанову Верховного Суду у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03
вересня 2018 року в справі №
190/1564/16-ц (провадження № 61-29456св18, ЄДРСРУ №76261800 )).
Відповідно до
частини третьої статті 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених
договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Однак,
«мовчазна згода» має бути передбачена або договором або законом.
Верховний Суд
неодноразово вже розглядав це питання і дійшов однозначного висновку, що
передбачені статтею 205 Цивільного кодексу України положення про мовчазну згоду
не можуть бути застосовні у правовідносинах щодо заміни боржника у зобов`язанні
з повернення депозиту (постанови
Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 757/64382/17 (провадження № 61-3221св21) від
02 листопада 2021 року №
757/45304/19-ц (провадження № 61-3221св21) та інші, а також постанови
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2022 року
у справі № 910/6807/21,
від 29 вересня 2022 року у справі № 910/12047/21).
ВИСНОВОК: Отже, заміна боржника
у зобов`язанні не може бути здійснена поза волею кредитора, така заміна
здійснюється лише за згодою кредитора.
Аналогічна правова позиція висловлена 27 липня 2023
року Верховним Судом у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/10685/21 (ЄДРСРУ № 112459002).
Матеріал по темі: «Заміна
боржника-фізособи його спадкоємцем у виконавчому провадженні»
Теги: заміна боржника, кредитор, правочин, сделка, угода,
повідомлення, сторони, зобовязання, заміна кредитора, згода боржника, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
