Адвокат Морозов (судовий захист)
Особливості
здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та відповідальності
суб`єктів містобудування.
11 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/1/17, адміністративне провадження
№К/9901/37020/18 (ЄДРСРУ № 84899095) досліджував питання щодо здійснення
державного архітектурно-будівельного контролю суб`єктів містобудування.
Відповідно до ст. 19 Конституції
України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах
щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень
адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)
добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод
та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно,
тобто протягом розумного строку.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах
регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної
діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної
діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних
правовідносин).
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання
містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що
суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого
самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління
у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України,
Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду,
органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими
органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями,
органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI державний
архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на
дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними
організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних
норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних
робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами
державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю
розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної
діяльності.
Посадові особи органів державного
архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що
підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення
правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності
виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних
стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним
умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і
проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів
робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та
протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня
2011 року №553 затверджений Порядок № 553 (далі - Порядок № 553),
який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог
законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних
стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний
архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та
позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою
перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу
державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки
є:
- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з п.п. 11, 13, 14 Порядку посадові особи
інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти
перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом,
видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог
законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних
стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не
відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним
умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови
земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про
початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється
державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових
осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог
законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного
архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час
здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами
перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом
державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої
пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом
державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний
архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб
органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за
умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного
контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного
контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері
містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості,
матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування,
щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску
посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до
проведення перевірки складається відповідний акт.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері
містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з
приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної
діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про
зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення,
реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання
будівельних робіт (п.17 Порядку).
ВАЖЛИВО: На підставі системного аналізу наведених правових норм колегія Верховного
суду дійшла висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль
здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після
проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог
законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає
протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту
містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний
контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові
Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №
464/2858/17.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері
містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за
правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 2
Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної
діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за
такі правопорушення як, зокрема, недопущення посадових осіб Державної
архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на
об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених
на них функцій.
Отже, зазначена норма закону передбачає
відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності
суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі
провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника
і підрядника одночасно.
Аналогічна позиція міститься, зокрема, у постановах
Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №
818/1203/17, від 17 квітня 2018 року у справі №
804/1845/16.
(!!!) На цій
підставі Верховний суд вказує на те, що обов`язок допускати посадових
осіб ДАБІ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України
«Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єктами містобудування є органи
виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та
юридичні особи.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» визначено поняття замовника, як фізичної
або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох
земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну
заяву.
Таким чином, зі змісту наведених норм законодавства
вбачається, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної
діяльності несуть особи, які є суб`єктами містобудування та здійснюють
господарську діяльність, пов`язану з містобудуванням, будівництвом.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що
міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у
справі № 820/2169/17, від 18 квітня 2018
року у справі № 804/1845/16, яка підтримана
в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду від 05 вересня 2019 року по справі № 0870/7854/12(СН/808/48/15), адміністративне
провадження №К/9901/36919/18 (ЄДРСРУ № 84076713).
Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення
у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України №244 від 06 квітня 1995 року (далі - Порядок № 244), передбачено, що
справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до
повноважень, визначених ст. 7 Закону №3038-VI, розглядаються такими органами
державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань
державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного
контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3)
Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в
абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих
органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських,
селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного
архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських
держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній
Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Згідно п. 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на
суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
(суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В силу вимог п. 2 ч. 1 ст.34 Закону №3038-VI замовник
має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного
архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних
робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Частиною 1 ст. 36 Закону №3038-VI передбачено, що
право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно
з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання
підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III
категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та
споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі
якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після
реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону №3038-VI
суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі
провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і
підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі
правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації
про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у
зазначеній декларації на об`єктах III категорії складності - у розмірі
дев`яноста мінімальних заробітних плат.
ВИСНОВОК: З аналізу
наведених норм вбачається наступне:
- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники;
- обов`язок допускати посадових осіб ДАБІ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності;
- саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.
Теги: дабі, державний архітектурно-будівельний
контроль, суб`єкти містобудування, відповідальність забудовника, замовник
будівництва, будівельник, застройщик, судова практика, Адвокат Морозов
