Правомірність
винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної
винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження
05 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
640/2710/20, адміністративне провадження №К/9901/25430/20 (ЄДРСРУ
№98799789) досліджував питання щодо правомірності винесення приватним
виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з
постановою про відкриття виконавчого провадження.
Спеціальним законом, що визначає
умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що
відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у
добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII
«Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII
виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове
виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі -
рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що
спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах
повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим
Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно
до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього
Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII
передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної
виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим
Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація
діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які
здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону
№1404-VIII виконавчий
збір - це збір, що справляється на всій території України за
примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий
збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10
відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості
майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом,
заборгованості із сплати аліментів.
Частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII
передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження
постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів
про стягнення аліментів).
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України від
2 червня 2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове
виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №
1403-VIII) визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю
сплачується винагорода.
Відповідно до частин другої, третьої та четвертої
статті 31 Закону №1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з
основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця
залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні,
встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення
немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає
стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
(!!!) Розмір основної
винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у
відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за
виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частина п`ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає,
що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково,
сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми
стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих
документів про стягнення аліментів).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді
фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина
шоста статті 31 Закон №1403-VIII.
Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону
№1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про
відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди,
в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди
приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону
№1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку,
передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Частиною першою статті 42 Закону
№1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження
складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку,
встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного
виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на
витрати виконавчого провадження.
На виконання статті 31 Закону №1403-VIII
постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року №643
затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і
розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець,
який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового
характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче
провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним
суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
ВИСНОВОК: Верховний суд
зазначає, що аналіз положення статті 31 Закону України «Про органи та
осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших
органів» свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого
провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення
основної винагороди та винесення постанови про стягнення основної винагороди
разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком
приватного виконавця.
Водночас право на стягнення суми основної винагороди,
визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи
виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного
виконавця.
Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у
постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття
виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за
наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного
виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом
в постанові від 03.06.2021 у справі №
640/17286/20 (ЄДРСРУ №97393464).
Матеріал по темі: «Момент часу з яким пов’язане обов’язкове стягнення виконавчого збору»
Теги: исполнительная служба, обжалование действий
госиполнителя, подсудность, постанова про стягнення, виконавчий збір,
винагорода виконавцю, виконавча служба, оскарження дій, бездіяльність
держвиконавця, судебная практика, Адвокат Морозов
