Адвокат Морозов (судовий захист)
Встановлення вини або невинуватості у разі закриття провадження у справі про
адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених
статтею 38 КУпАП
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий
заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на
підставах і в порядку, встановлених законом.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні
правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією
можливо застосувати принципи кримінального процесу.
А відтак, у справах про адміністративні
правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо
якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6
Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача,
право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і
достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну
допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім
того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на
справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність
дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а
також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною
повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати
презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ
вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні
аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6
Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь
зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів,
«справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Тлумачення положень КУпАП, що закриття провадження у
справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків,
передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту
вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під
визначені законом ознаки адміністративного правопорушення не відповідає
дійсності, оскільки п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП чітко вказує на обставини, що виключають провадження в справі про
адміністративне правопорушення, зокрема провадження в справі про
адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає
закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про
адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Також, п. 3. Ч. 1 ст. 284 284 КУпАП вказує, що по
справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну
з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про
застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
На підтримання цієї позиції слід звернути увагу, на
Постанову ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24, ЄДРСРУ
№ 125435248) де чітко вказано, що у результаті закриття кримінального
провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до
кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та
згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і
не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння.
Адже кримінальний процесуальний закон зобов’язує суд розглянути клопотання
сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого
клопотання без проведення повного
судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки
невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Таким чином, посилання на цитату «…закриття
провадження у справі про притягнення до відповідальності за адміністративне
правопорушення у зв`язку із закінченням передбачених статтею 38 КУпАП строків
накладення адміністративного стягнення не
є реабілітацією особи, щодо якої розглядалась справа, тому така обставина не спростовує факт (але і не
доводить!!! – примітка авт.) наявності або відсутності вини» викладені в
постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного
господарського суду від 16 серпня 2019 року у справі № 927/120/18 (ЄДРСРУ №
83692034) та Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа №
686/4557/18) не є релевантною у справах про притягнення військовозобов’язаних
до адміністративної відповідальності.
ВИСНОВОК: Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення
строків, передбачених статтею 38 КУпАП виключає
провадження в справі про адміністративне правопорушення, а отже не можуть
досліджуватися будь-які докази та склад адмінправопорушення, а отже фактично це
унеможливлює встановлення наявності або відсутності вини.
Матеріал по темі: «Хто має повноваження щодо розгляду справ про порушення військового обліку?»
#тцк,
#військовий_обовязок, #купап,
#військовий_облік, #керівник_ТЦК_ та_СП, #судова_практика, #Верховний_суд, #закриття_провадження, #закінчення_строків,
#встановлення_вини,
