Адвокат Морозов (судовий захист)
Ефективний спосіб захисту
права власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна
12
лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № П/811/1640/17, провадження № 11-999апп19 (ЄДРСРУ
№ 87902124) досліджувала питання ефективного способу захисту прав та інтересів
власника судом.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб,
який є ефективним.
Так,
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18)
зазначено, що: «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у
володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення
власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису
про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип
реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про
витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно
зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру
віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих
випадках, коли має бути
застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння,
вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на
уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати
належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від
того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у
володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних
рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших
правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право,
не є ефективним способом захисту права власника».
Наприклад,
у справі № 90/2845/17, провадження №
61-20255св18 (ЄДРСРУ №86505726) від 19 грудня 2019 року Верховним Судом у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
встановлено, що посилаючись на приписи статей 387 і 388 ЦК України, позивач
просив визнати за ним право власності на нежитловий об`єкт, однак вимог
про витребування спірного майна у добросовісних набувачів не заявив, тобто
скористався неефективними способом захисту... і це слугувало підставою
для відмови в позові.
Частиною
першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що
власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм
майном.
Власник
має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної
правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
ВАЖЛИВО: Ефективним способом захисту права власника, який
не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, є звернення до суду
з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном,
тобто з позовом про повернення майна із чужого незаконного володіння.
Велика
Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є
забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно
позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене
введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права
власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження
володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від
04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
З
огляду на вказане в разі
задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого
незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не
зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке
рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на
нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.
ВИСНОВОК: Беручи до уваги наведене, Велика Палата
Верховного Суду дійшла висновку, що належному способу захисту відповідає
позовна вимога про витребування нерухомого майна із чужого незаконного
володіння, а належним відповідачем є особа, за якою зареєстроване право
власності на нерухоме майно.
Матеріал по темі: «Витребування майна із незаконного володіння (віндикація)»
P.s.
Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему, яка
стосується визначення початку перебігу позовної давності у правовідносинах щодо
витребування майна від добросовісного набувача.
Так,
передаючи справу № 914/3224/16 на розгляд
Великої Палати ВС, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
зазначив про необхідність вирішення питання щодо застосування судами положень
статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у
правовідносинах, що регулюються ст. 388 ЦК України, а саме з моменту, коли
особа довідалася/або могла довідатися про момент порушення її права, тобто з
вибуття майна із власності або користування чи з моменту набуття майна особою,
у якої це майно перебуває на час подачі позову.
За
результатами розгляду справи Велика Палата ВС дійшла висновку, що з огляду на
принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з
моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому Суд
зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання
надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.
Зазначена
правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26
листопада 2019 року у справі № 914/3224/16
(провадження № 12-128гс19).
Теги:
реституція, віндикація, правочин, нікчемний, оспорюваний, недійсність, власник,
витребування майна, вимога власника про визнання права власності, перебіг
позовної давності, ефективний спосіб захисту, Адвокат Морозов
