Адвокат Морозов (судовий захист)
Захист порушених корпоративних прав Учасника при його виключені зі складу
учасників Товариства.
09 листопада 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 915/508/18 (ЄДРСРУ № 77749125) досліджував
питання захисту порушених корпоративних прав Учасника шляхом забезпечення
позову.
Так, разом з позовною заявою щодо
визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації
змін до установчих документів, захисту корпоративних прав, заборони відчуження
майна товариства, виключення учасника і т.і. Позивач в порядку статей 136-139
Господарського процесуального кодексу України подав до суду заяву про вжиття
заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень ГПК
України:
- господарський суд за заявою учасника
справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів
забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення
позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів
може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний
захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за
захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);
(!!!) - позов забезпечується: 1) накладенням арешту
на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті
відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу
вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною
іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або
передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5)
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за
яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна,
якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення
його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом
спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення
спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти
інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для
забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення
ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів,
якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у
пунктах 1-9 цієї частини (частина перша статті 137).
Статтею 136 Господарського процесуального
кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має
право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій
стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення
порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
звернувся або має намір звернутися до суду.
ВАЖЛИВО: Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим
порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або
фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому
гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення
порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть
вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального
кодексу, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може
істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може
істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених
чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або
має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів
забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів
заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- розумності, обґрунтованості і
адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів
сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між заявленим заходом
до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
- імовірності утруднення виконання або
невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи
непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі
невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із
вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є
учасниками даного судового процесу.
(!!!) Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами
наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду
забезпечення позову.
Адекватність заходу до
забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю
вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні
бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає
співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до
забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в
результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного
інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він
заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу
здійснювати певні дії.
Відповідно до частини 5 статті 137
Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення
позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони,
зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського
товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені
судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам
державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження,
крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні
дії, що прямо стосуються предмета спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137
Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема
забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі,
або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші
зобов'язання.
Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі
містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів
місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання
законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено
реєстраційну дію.
Відповідно до частини 10 статті 13 Закону
України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань" державна
судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру
примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному
державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про
заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання
рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону
України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою
зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування
заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії
між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші
реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної
сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або
заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в
електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону
України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону
України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у
державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості
про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".
ВИСНОВОК: Отже, якщо обставини виключення позивача зі складу учасників Товариства та
зміни складу учасників зазначеного товариства свідчать про те, що Товариство
може приймати будь-які рішення щодо діяльності товариства (в тому числі і
розпорядження майном) без участі позивача, якого було виключено зі складу
учасників товариства спірним рішенням, в той час як позивач не погоджується з
його виключенням з товариства і ці обставини щодо обґрунтованості та законності
прийняття рішення про виключення учасника є предметом судового спору, то
заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів
забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
формувань".
P.s. Оскільки Учасник звернувся до суду з
позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення
яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава
вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання
рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися
така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване
припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити
ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів
позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має
досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову
до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав,
оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового
провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна позиція викладена в постанові
Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського
суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18
(ЄДРСРУ №76972611 ).
Теги:
визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації
змін до установчих документів, захист корпоративних прав, відчуження майна
товариства, виключення учасника, перерозподіл корпоративних прав, судова
практика, Адвокат Морозов
