Адвокат Морозов (судовий захист)
Якщо третій контрагент по
ланцюгу постачання має ознаки фіктивності, то це жодним чином не повинно
стосуватися платника податку за ланцюгом.
Верховний
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність
сертифікатів, так само як і не
підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для
визнання операцій нереальними.
Товарно-транспортна
накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та
розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто
товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт
надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при
оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність
господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої
операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку,
що і встановлено судами попередніх інстанцій.
Факт
неможливості проведення зустрічної звірки посвідчує виключно цю (ці) обставину
(обставини) і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в
розумінні статті 109 Податкового кодексу України (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду від 28 серпня 2018 року по справі № 820/20188/14,
адміністративне провадження №К/9901/9552/18 (ЄДРСРУ № 76138136).
Необхідно
вказати, що Верховний Суд України в постанові від 20.06.2017р. по справі № 21-1807а16 відмовив у задоволенні заяви
податкового органу, вказавши, що товариство формувало податковий кредит і
витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на
прибуток, за наслідками операцій та на підставі первинних документів, здійснених
та виданих контрагентом - Агентством, яке не визнане фіктивним.
ВАЖЛИВО: Суд констатує, що згідно вимог чинного
законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на
суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької
діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків
іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається
на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших
документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення
податкового обліку, дії платника податку є правомірними.
Аналогічний
висновок про недопустимість покладення негативних наслідків за порушення,
допущені контрагентами платника податків, неодноразово було зроблено
Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні від 09.01.2007р. у справі
«Інтерсплав проти України», ЄСПЛ наголосив, що, якщо державні органи мають
інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони
повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не
розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з
їх боку.
Також,
у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС
АД» проти Болгарії» зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності
будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у
зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який
нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про
таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача
оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав
свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза
межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів
перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують
справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів
та вимогами захисту права власності.
У
рішенні від 18.03.2010 року у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» ЄСПЛ
вказав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником
своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку
цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні
санкції. При цьому ЄСПЛ зазначив, що прямого впливу на оподаткування
організації-заявника це не мало б.
Більше
того, ще у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011
(06.05.2011) №742/11/13-11 зазначено, що при дослідженні факту здійснення
господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між
учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та
послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності
господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником
податків та його безпосереднім контрагентом.
Аналогічні
висновки відображені і у рішенні Верховного Суду від 18.01.2018 №
К/9901/2964/18, № 2а-44807/09/1670 (ЄДРСРУ №
71692512).
ВИСНОВОК: якщо третій контрагент по
ланцюгу має ознаки фіктивності, то це жодним чином не повинно стосуватися
платника податку, який здійснює господарські операції/діяльність з
опосередкованим контрагентом, який, в свою чергу, має відносини далі по
ланцюгу.
