Повернення або стягнення безпідставно списаних коштів з банківського
(карткового) рахунку
17 червня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 759/4025/19, провадження №
61-1035св21 (ЄДРСРУ № 97736139) досліджував питання щодо стягнення з банку
безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
Відповідно до частини першої статті 55
Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом
регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами
(договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України
передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені
для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового
обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у
разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли
клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення
банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка
банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на
рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати
завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про
платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний
платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку
пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу
коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати
вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки
інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через
банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених
відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є
фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний
засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в
банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального
платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього
Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора
переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного
платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому
суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з
рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним
отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її
рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального
платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог
законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати
використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права
або повноважень.
Відповідно до частин сьомої - дев`ятої
розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та
управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів
і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або
визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про
втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не
виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і
зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в
порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або
заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які
не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій
з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового
або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні
операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює
залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї
операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену
операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки,
відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного
документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену
в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Відповідно до пункту 3 розділу VI
Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти
користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного
засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про
здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик
збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення
№ 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та
повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення
факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він
не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним
юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення
операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення
користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним
платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу
є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним
платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного
платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
В свою чергу, Банк зобов`язаний
розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання
електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його
допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду
заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду
заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку,
передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення
№ 705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення №
705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про
втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не
виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з
використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення
помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про
платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно
відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був
перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за
здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було
використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної
ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім
випадків, якщо доведено,
що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного
використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні
операції.
Лише наявність обставин, які безспірно
доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті,
незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати
платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової
відповідальності.
Окрім цього, надання споживачем третім
особам необхідної інформації для здійснення звичайних операцій із зарахування
на картковий рахунок коштів (номер карткового рахунку; прізвище, ім'я по
батькові власника карткового рахунку, його номера телефону) не може
розцінюватися як надання користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати
платіжні операції (Постанова Верховного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 725/314/15-ц, ЄДРСРУ № 72587534).
ВИСНОВОК: Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних
операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або
іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у
постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23
січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц
(ЄДРСРУ № 71807586), 01 лютого 2018 року у справі №
758/7327/14-ц (ЄДРСРУ № 72044195) та від 12 лютого 2018 року у справі № 592/2386/16-ц (ЄДРСРУ № 72199299), від 13
вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц
(провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18), від
05 серпня 2020 року у справі № 759/423/19, 17 лютого 2021 року у справі № 711/11121/18 (ЄДРСРУ № 95344593).
P.s. У постанові від 07 грудня 2020
року у справі № 182/5175/16-ц Верховний Суд
врахував те, що, оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена у
мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, списання коштів з
карткового рахунка клієнта відбулося за електронною ідентифікацією електронного
платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження
на його телефон відповідних повідомлень від банку, то останній не повинен
нести відповідальність за цю операцію.
Алгоритм дій в матеріалі: «Стягнення з банку безпідставно списаних коштів з карткового рахунку»
Теги:
картковий рахунок, безпідставне списання коштів, несанкціоноване списання
коштів, захист прав споживачів, заблокувати кредитну картку, снятие денег с
карты, зняття готівки з карткового рахунку, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар