Судова практика та законодавчі
підстави для майнової відповідальності контрагента за незареєстровану податкову
накладну (втрачена вигода)
Суть проблеми: Контрагент, в порушення
ст.201 ПК України не оформив відповідну податкову накладну та не зареєстрував
їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим Платник податків був
позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і
скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.
Суть питання: стягнення збитків,
суб’єкт відповідальності, підсудність спору, актуальна судова практика?
За
частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин
відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання
чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх
залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання
за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову
відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося
неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних
обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються
такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами
правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання
товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Якщо
сторони (контрагенти за договором) є зареєстрованими в установленому порядку
платниками податку на додану вартість, то суми ПДВ по спірних господарських
операціях мали бути додані Позивачем до складу податкового кредиту у
відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством
порядку, але такі дії з боку Позивача можливі лише за наявності належно
оформлених та зареєстрованих Відповідачем податкової накладної.
Приписами
ст.13-14 ЦК України встановлено, що цивільні права та цивільні обов`язки
учасники правовідносин мають вчиняти у встановлений законодавством, договором
спосіб, не порушуючи прав та обов`язків інших осіб.
Відповідно
до ст. 22 ЦК України, що кореспондується з положеннями ст. 224, 225 ГК України,
особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має
право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у
зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила
або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право
не було порушене (упущена вигода).
Для
застосування передбаченої ч. 1 ст. 623 ЦК України, ч. 1 ст. 224 Господарського
кодексу України такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна
наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної
поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним
зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного
зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
Платник
податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх
зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у
сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового
обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування,
а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання
функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією
відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
Таким
чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу
неправомірну діяльність його контрагента.
Окрім
цього, чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта
господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами
документів при укладенні договорів.
Аналогічних
правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 по справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.
Згідно
з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №
917/877/17 бездіяльність
контрагента щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати
податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до
податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового
зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.
Згідно
з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від
05.06.2019р. у справі №908/1568/18, належним
способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про
відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та
реєстрації податкових накладних.
ВИСНОВОК: Отже, не вчинення контрагентом по
договору (Відповідачем у господарській справі) дій по реєстрації податкової
накладної позбавляє Платника на отримання податкового кредиту та є збитками (втраченою
вигодою, яка полягає у неможливості зменшити податкові зобов`язання та призвела
до перерахування до бюджету понаднормових платежів), з огляду на наявність
причинного зв`язку між бездіяльністю Відповідача, вчиненим порушенням, виною,
розміром збитків, обґрунтований вимогами пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Примітка: Бажано в договорі
погодити, що у разі не реєстрування, неправильного або несвоєчасного
реєстрування постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових
накладних чи вчинення інших дій/бездіяльності в результаті чого покупець
втратить право на податковий кредит, продавець/постачальник зобов`язаний
сплатити покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту.
P.s.
Протидія: вчинення
всім можливих (адміністративних та судових) заходів на оскарження рішення
контролюючого органу… або майнова відповідальність перед контрагентом!!!
Теги:
податкові спори, податкова накладна, реєстрація податкової накладної, втрачена
вигода, упущенная выгода, налоговая накладная, убытки, отказ в регистрации
накладной, судебная практика, Верховный суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар