Наслідки порушення
процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зокрема у разі неповідомлення
зацікавлених осіб про час та місце розгляду скарги
Відносини,
що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV).
Відповідно
частиною 1 статті 7 Закону №1952-IV передбачено, що Міністерство юстиції
України, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних
реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів
Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення,
передбачені цим Законом.
Згідно
з частиною 6 статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги
Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване
рішення про:
1)
відмову у задоволенні скарги;
2)
задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а)
скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення
територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами
розгляду скарги;
б)
скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення
державної реєстрації прав;
в)
внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки,
допущеної державним реєстратором;
г)
тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ)
анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д)
скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;
е)
притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального
органу Міністерства юстиції України;
є)
направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції
України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною
діяльністю.
У
рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за
результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення
скарги.
Порядок
розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора,
суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції
України визначається Кабінетом Міністрів України.
На
виконання вищевказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 25
грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної
реєстрації (далі - Порядок №1128).
Пунктами
2-5, 8 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації
здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції,
визначеної законом.
Розгляд
скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень
закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів
державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально,
крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для
забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації
Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з
розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які
затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним
територіальним органом.
Скарга
у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи
відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з
організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником,
зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Копії
документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній
формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним
скаржником кваліфікованого електронного підпису.
Скаржник
може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття
Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана
скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.
Розгляд
скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом
України «Про звернення громадян».
Мін`юст
чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної
реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет
встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги
без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове
рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про
визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність
інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими
сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення
Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення
Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого
питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це
повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд
питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його
територіального органу.
Мін`юст
чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної
реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет
пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.
У
разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до
пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи
підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний
орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності
(відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного
реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту,
що оскаржуються.
Якщо
під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до
пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи
підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних
порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора,
суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої
скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.
Відповідно
до п. 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації
Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин,
якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її
об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в
Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі -
реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1)
чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта
державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване
рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної
реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних
підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або
відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні
інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної
реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з
факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або
бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом
10 Порядку №1128 передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної
реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує
скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації,
територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких
оскаржується, а також інших
заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної
реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність
осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері
державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Пунктом
11 Порядку №1128 визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган
своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері
державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10
цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення
на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1)
телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної
реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших
офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти
зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах,
повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Згідно
з п.12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до
неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім
скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом
скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
За
відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія
відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну
годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною
скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього
пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері
державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.
У
разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної
реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами,
з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній
скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового
рішення.
Відповідно
до п.13 Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної
реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено
наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного
реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі
чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття
Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Згідно
із положеннями п. 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері
державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний
територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної
реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Не
пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним
територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної
реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому
законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального
органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації
колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного
територіального органу.
З
огляду на вказані пункти 10 та 11 Порядку №1128, Мінюст зобов`язаний у
визначений спосіб, крім шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті
Мін`юсту додатково або телефонограмою або засобами електронної пошти повідомити
скаржника (заінтересованих осіб) за два дні до розгляду скарги. Інформацію
стосовно електронної пошти Мін`юст міг отримати з офіційних джерел.
Порушення
Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині повідомлення про час та
дату розгляду скарги, надіслання копії скарги з додатками) є самостійною
достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті,
що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19 червня 2019
року у справі № 826/14385/16 (ЄДРСРУ
№82499084) вказано: «Міністерство юстиції України повинно обрати і
притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але
й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання
скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення
зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього
зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження
чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів
реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою
позицію щодо доводів скарги.
Використане
у нормативному приписі Порядку № 1128 слово «повідомляє» для вираження волі на
те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має
запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про
це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у
скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність,
безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання
скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для
розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати
зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість
взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
Міністерство
юстиції України повинне вдаватись до розумних і необхідних заходів для розгляду
скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.
Повідомлення
суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і
прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу
поінформованою про надходження скарги і правоможною на участь у її розгляді.
Недотримання
порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення
державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками
якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває,
і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше
донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта
державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним
порушенням.
Неприбуття
осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також
неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з
причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її
розгляду.
Отже,
неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду
справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили,
то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до
початку розгляду скарги секретарем комісії.
Аналогічний
правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року
у справі № 826/9791/17, від 26 квітня 2019
року у справі № 821/669/17 та від 15 серпня
2019 року у справі №826/3539/17.
Тому,
наказ Мінюсту не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто
результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення заінтересованої особи
можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним порушенням процедури розгляду скарги,
яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та
обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та
скасування спірного наказу.
Даний
висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах
Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №
826/19452/16, від 20.05.2019 у справі №826/9046/16,
від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від
24.12.2019 у справі № 826/13305/17, від
18.06.2020 у справі № 820/1063/17 (ЄДРСРУ №
89928313).
З
огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що суб`єкта, дії
якого оскаржуються не повідомлено про час та місце розгляду скарги та йому не
надіслано скарги, відповідач не має законних підстав розглядати скаргу по суті.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 р. у справі
№822/1874/17, провадження
№К/9901/15719/18.
ВИСНОВОК: Недотримання порядку розгляду скарги у
вимірі мети і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно
та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає
речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права одного
з них на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій
державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не
повинно визнаватися формальним порушенням.
Таким
чином, невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства в частині
неповідомлення зацікавлених осіб зводить нанівець законність всієї процедури
розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Матеріал по темі: «Юрисдикція спорів стосовно оскарження наказів МінЮсту в сфері держреєстрації»
Немає коментарів:
Дописати коментар