Момент відліку та період
охоплення під час проведення камеральної податкової перевірки.
19
лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
819/1569/16, адміністративне провадження №К/9901/36119/18 (ЄДРСРУ №
79957119) досліджував питання щодо періоду та граничних строків
проведення камеральної перевірки.
Спочатку
необхідно наголосити, що 18 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № П/811/1313/16, адміністративне провадження
№К/9901/40071/18 (ЄДРСРУ № 79957191) підтвердив, що системний аналіз
норм, які діяли до 01.01.2017 року, свідчить про те, що мета камеральної
перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного
адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або
інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання
або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового
правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто
перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки,
подані платником, якого перевіряють.
(!!!) Натомість до 01 січня 2017 року (тобто до
внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання
своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом
України податків та зборів були предметом документальної перевірки.
Невиконання
податковим органом порядку проведення документальних
планових/позапланових
перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу
України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних
управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не
охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового
зобов'язання.
Вказана
позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року по справі
№ 826/1975/17 (К/9901/33866/18).
Камеральна
перевірка проводиться на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Щодо
порушення строків проведення камеральної перевірки, Суд зазначає, що відповідно
до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних
днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації,
контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За
положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює
строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно
визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених
цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати
грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова
декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом
зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань,
платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір
стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду
в адміністративному або судовому порядку.
Підпункт
75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на
момент проведення камеральної перевірки) визначає, що камеральною вважається
перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на
підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника
податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану
вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються
рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану
вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних
декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи
електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом
камеральної перевірки також може бути своєчасність подання
податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації
податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових
накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або
розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних
накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність
сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на
підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних
базах.
Системний
аналіз наведених норм, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки,
свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності
оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема
своєчасність реєстрації податкових накладних
та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі
податкових накладних.
Тобто
надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на
підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів
реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Аналогічна
правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 804/3762/17 та від 06.03.2018 у справі № 821/193/17.
Верховний
Суд зазначає, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо
своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків
коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на
підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних
базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою
перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем
граничного строку реєстрації податкових накладних.
Згідно
позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду від 10 травня 2018 року у справі №820/3544/17,
адміністративне провадження №К/9901/34710/18 (ЄДРСРУ 73901935) вбачається, що
норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із
останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного
строку сплати грошових зобов'язань.
Згідно
ІПК ДФС від 12.12.2017 р. N 2940/6/99-99-12-02-04-15/ІПК п. 76.3 ст. 76 Кодексу
(у редакції з 01.01.2017 р.) передбачає, що камеральна перевірка податкової
декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30
календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а
якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності,
визначених ст. 102 Кодексу.
Відтак,
Верховний Суд погоджується, що строки, зазначені пунктом 200.10 статті
200 Податкового кодексу України стосуються перевірки даних, зазначених у
податкових деклараціях, а в даному випадку перевірка проводилась з приводу
дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних.
ВИСНОВОК: З урахуванням викладеного вбачається, що
камеральною перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за
останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних та/або
граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Теги:
камеральна перевірка, податкова перевірка, граничні строки, реєстрація
податкових накладних, документальна перевірка, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар