Адвокат Морозов (судовий захист)
Позиція Верховного Суду
щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням безготівкових
коштів.
10
вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в межах справи №905/3542/15
(ЄДРСРУ № 76445253) висловив позицію щодо відкриття виконавчого провадження за
місцезнаходженням безготівкових коштів.
Питання,
що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом,
вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України
"Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань
виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче
провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав
здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим
Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання
судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон) визначає основи
організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших
органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними
виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Згідно
з частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"
приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем
проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням
боржника - юридичної особи або
за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих
провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть
вчинятися ним на всій території України.
Згідно
з частиною 1 статті 22 Закону про початок діяльності приватний виконавець
повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 частини 2 цієї статті Закону
у повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий
округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати
діяльність.
Пунктом
4 частини 2 статті 23 Закону у Єдиному реєстрі приватних виконавців України
містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний
виконавець здійснює діяльність.
Відповідно
до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону виконавчим округом є територія Автономної
Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний
виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання
яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"
знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи
Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація
про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів
розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби,
розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Виконавчі
дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому
окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
ВАЖЛИВО: Аналіз наведених норм законодавства дає підстави
для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження" і Закон
визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем
виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3 статті 25 Закону право
приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим
округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та
відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних
виконавців України.
Визначення
місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому
провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються
вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій
приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний
виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону та абзац 2 частини 2
статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").
Зі
змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче
провадження" випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника -
фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або
місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний
виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна
компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання
відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Судами
встановлено, що Відповідач оскаржує дії приватного виконавця з виконання ухвали
апеляційного суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення
арешту на кошти, що належать Відповідачу та підлягають до сплати Позивачу.
Підставою
оскарження Відповідачем дій приватного виконавця з виконання ухвали є, на думку
Відповідача, порушення виконавцем вимог щодо територіальної компетенції з
відкриття ним виконавчого провадження з виконання вказаного судового рішення та
вчинення ним у межах цього виконавчого провадження виконавчих дій.
Судами
встановлено, що згідно з ухвалою в межах апеляційного провадження з метою
забезпечення виконання судового рішення у справі щодо стягнення з Відповідача
на користь Позивача заборгованості накладений
арешт на кошти, що належать Відповідачу та підлягають до сплати Позивачу і
знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, в
тому числі на поточному рахунку, відкритому у банку, який знаходиться у місті
Києві.
Також
судами встановлено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень
у виконавчому окрузі міста Києва.
Частиною
3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в
Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)
або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з
частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати
рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам,
фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам,
представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені
в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках
України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської
діяльності і власних потреб.
Частинами
7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ
коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм
клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання
(ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування
вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу)
та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами
Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та
обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється
як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у
безготівковій формі з інших рахунків.
ВАЖЛИВО: Безготівкові кошти розглядаються у доктрині
банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок
юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти
знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник, у цій
справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них
стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не
знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною
при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна.
Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці,
окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій
юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче
провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках
боржника у банках".
В
частині 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"
передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення
стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що
перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на
рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється
юрисдикція України.
ВИСНОВОК: У зв'язку із викладеним та враховуючи, що
в ухвалі апеляційного суду був зазначений лише рахунок Відповідача, що
відкритий у БАНК з місцем реєстрації у місті Києві, а подальші дії приватного
виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються
виконавчим округом цього виконавця, Суд зазначає, що дії приватного виконавця,
який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з
відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови від про відкриття
виконавчого провадження та подальші виконавчі дії з винесенням постанови
від про арешт коштів на всіх рахунках боржника - Відповідача, відкритих в інших
банках не суперечать наведеним нормам законодавства, а тому Суд відхиляє протилежні
доводи скаржника.
Теги:
відкриття виконавчого провадження, за місцезнаходженням безготівкових коштів,
за місцезнаходженням майна, скарга на дії приватного виконавця, державна
виконавча служба, закон про виконавче провадження, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар