Платник не несе відповідальність за дії банківських установ, щодо
подальшого перерахування податків до бюджету.
07 вересня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 823/1985/17, адміністративне провадження
№К/9901/50540/18 (ЄДРСРУ 76307055) досліджував питання відповідальності
платника за дії банківських установ, щодо подальшого перерахування податків до
бюджету.
Однак з першу необхідно звернути увагу на
лист ДФС від 24.01.2017 №1575/7/99-99-12-03 «Про порушення строків зарахування
податків і зборів до бюджетів», якій передбачає наступне.
В ситуації коли при достатній наявності
грошових коштів на банківському рахунку відкритому в фінансовій установі, в
якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на
невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків
і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі
документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до
бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема але не виключно,
можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати
податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.
(!!!) Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник
з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до
бюджету.
Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань,
зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень
клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку
сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а
податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу
та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у
передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Кодексу черговості погашення податкових
зобов’язань та податкового боргу.
В той же час судова практика йде по
іншому шляху…
Так, у постанові Верховного Суду у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2018 р справа №808/9458/14, провадження № К/9901/8524/18 (ЄДРСРУ
№ 72089383) суд вказує, що визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини
відбулося неповне внесення чи невнесення податку до бюджету.
ВАЖЛИВО: Наприклад, відсутність на рахунку клієнта
коштів, достатніх для виконання платіжного доручення, є підставою для його
невиконання банком. Відповідно, у такому випадку неперерахування податку не є
наслідком винних дій банку, а тому відповідальність за своєчасність та повноту
його сплати покладається на платника податків, який ініціював відповідний
грошовий переказ.
Повертаючись до досліджуємої справи суд
вказав, що відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону України «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від
08.07.10 № 2464-VI окрім іншого передбачено, що платники єдиного внеску
зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не
пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у
національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки
фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, для його зарахування.
Згідно до пункту 7 статті 9 Закону №
2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових
коштів з його банківського рахунку.
Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем
сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з
рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання
банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку
платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком
або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки
разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в
іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів
доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Загальні засади функціонування платіжних
систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення
переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу,
загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами
визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від
05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III).
Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закон
України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001
року №2346-III (далі - Закон №2346-III) переказ коштів - це рух певної суми
коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у
готівковій формі.
Пунктом 1.30 статті 1 цього Закону
встановлено, що платіжне
доручення - розрахунковий документ, який містить доручення
платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого
рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону
№ 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в
розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в
день його надходження.
Відповідно до підпункту 16.5.2 пункту
16.2 статті 16 Закону № 2346-ІІІ днем подання до установ банків платіжного
доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у
цих установах.
Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону №
2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа
ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження
розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з
дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в
разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка
платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування
отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття
розрахункового документа на виконання.
Вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону №
2346-III узгоджуються з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу
України, згідно з яким за порушення строку зарахування податків до бюджетів або
державних цільових фондів, установлених Законом № 2346-III з вини банку, такий
банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та
штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу
відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та
повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного
цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності
за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та
інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану
пеню або штрафні санкції.
ВИСНОВОК: З аналізу вищевикладених норм вбачається, що виконання платником
податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання
пов'язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування
відповідних сум податкових зобов'язань та прийняття банком платника
розрахункового документа на виконання. При цьому за порушення строку
зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку
платник податків не несе відповідальність.
Отже, платник податків звільняється від
відповідальності за несвоєчасне перерахування податків, зборів та інших
платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо є підтвердження
перерахування грошових коштів з вказаною датою, яка не є порушенням встановленого
терміну сплати обов'язкового платежу.
P.s. Платник податків звільняється від
відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких
податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів,
включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено
пунктом 129.6 статті 129 Кодексу (Лист ДФС
від 16.10.2015 р. № 9647/Б/99-99-10-03-02-14 ).
Теги: податки, налоги, збори, не
перерахування коштів з вини банку, звільнення від відповідальності, банк не
здійснив платіж, платіжне доручення, переказ коштів, судовий захист, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар