Адвокат Морозов (судовий захист)
СУД: податковий (фіскальний) орган є «учасником» у справі про
банкрутство і має право оскаржувати ухвали місцевого господарського суду,
навіть якщо не звернувся з грошовими вимогами до боржника у порядку та в межах
строку передбаченим Законом.
Необхідно вказати, що
спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» передбачають перелік судових рішень, що
підлягають апеляційному та касаційному оскарженню і який
є вичерпним, а тому подання скарг на інші судові рішення (тобто не
зазначені у цьому переліку) виключають можливість здійснення провадження за
такими скаргами.
Такі ж правові висновки
викладено у постановах Верховного Суду України від 4 листопада 2015
року у справі № 916/2019/13, від 27 січня 2016 року у справі № Б11/009-12, від
25 травня 2016 року у справі № 17-7/355-10-3625 та від 23 грудня 2015 року у
справі № 903/33/15.
Забезпечуючи єдність
судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України розглядаючи справу № 903/623/13 (№ 62192009) та приймаючи постанову від 19.10.2016 р. виходила із такого.
За змістом положень
статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у
судовому порядку.
Стаття 129 Основного
Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)
встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи
упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру
або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального
обвинувачення.
Європейський суд з прав
людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого
законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й
дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у
справі «Zand v. Austria» висловлено думку, що термін «судом, встановленим
законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну
структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних
категорій судів […]».
Згідно зі статтею 8
Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом», якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі
банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за
наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також
постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним
кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
ВАЖЛИВО: Між тим, фундаментальним
аспектом також є те, що згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали
місцевого господарського суду можуть
подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені
у цьому Кодексі та Законі про банкрутство. Відтак, в силу
особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК), коло осіб, які мають право
оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством
звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання
інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (Постанова Вищого
господарського суду України від 11.05.2016 року у справі № 927/84/16).
Зазначена норма
кореспондується з положеннями статті 41 ГПК України, якою встановлено, що
господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом
України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом».
Так, ст. 1 Закону
вказує, що сторони
у справі про банкрутство -
конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники
у справі про банкрутство -
сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна,
керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти
майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна
України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників
боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а
також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у
провадженні у справі про банкрутство.
В свою чергу, 07.02.2017 р. Вищий
господарський суд України розглядаючи справу № 904/7202/16, ЄДРСРУ № 64621144 розширив коло учасників,
які мають право оскаржити ухвали місцевого господарського суду.
Зокрема, ВГСУ вказав, що
відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи,
особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про
їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення
місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого
господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення
господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
За п. 10. ч. 1 ст. 106
ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути
оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема,
у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом".
Провадження по даній
справі щодо банкрутство ТОВ "ХХХ" здійснюється за Законом
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом", в редакції чинній після 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст.
95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо
якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог
кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим
Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія)
зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи
про банкрутство такої юридичної особи.
ВАЖЛИВО: Обов'язковою умовою
звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство
є дотримання
боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства
України.
Відповідно до ч.7 ст.111
ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності
заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України,
фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує
своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів
соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у
тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового
обліку.
До моменту затвердження
ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам
доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування
звітність за останній звітний період.
Статтею 78 Податкового
Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових
перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова
перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи
(крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності
фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи
відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії,
організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника
податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
ВИСНОВОК СУДУ: Відтак, враховуючи положення
наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури
банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Державна
податкова інспекція має також правовий статус
контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на
те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.
Теги: банкрутство, кредитор, кредиторські вимоги, ліквідатор, ухвала
суду, державна податкова інспекція, боржник, оскарження, визнання боржника
банкрутом, учасник, сторона по справі, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар