Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд України 01.02.2017 р. розглядаючи справу № 3-1299гс16 дослідив
питання відносно визнання недійсності рішення загальних зборів учасників у
зв’язку із порушенням корпоративних прав акціонера, а також питання щодо
підсудності такого виду спорів.
Суд вказав, що із системного аналізу положень ст.ст. 88, 143 ЦК, ст.ст. 88,
167 ГК, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні
права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними
(установчими) документами.
ВАЖЛИВО: Корпоративні відносини за своїм суб’єктним складом є такими, що виникають
між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі
учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських
товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням
діяльності цього товариства (крім трудових) (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК).
При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із
корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним
у ч. 1 ст. 167 ГК – корпоративними є права особи, частка якої визначається у
статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності
на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної
частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації
останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом
та статутними документами.
ВАЖЛИВО: Таким
чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є
власником частки у його статутному капіталі.
Пункт 4 ч. 1 ст. 12 ГПК не підлягає розширеному тлумаченню щодо справ,
пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності
господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник
(засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.
ВИСНОВОК: Отже,
недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час
скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих
позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.
За положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»
учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в
порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі
прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в
установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність
товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних
паперів.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів
товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням
часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути
зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з
учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах
учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до
початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам
товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними
до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення
можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №
13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз’яснено, що рішення
загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в
судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої
ст. ст. 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника
(акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання
вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг
взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду
питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в
установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути
підставою для визнання рішень загальних зборів господарського
товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про
скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників
товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10
Закону України «Про господарські товариства» (Постанова
ВСУ від 02.09.2014р. у справі № 3-39гс14, ЄДРСРУ № 40423562, Постанова ВСУ від
26.10.2016 р. справа № 3-1179гс16).
Необхідно вказати, що перед усім суд повинен встановити наявність чи
відсутність кворуму, як для проведення таких зборів, так і для вирішення питань
порядку денного цих зборів. Більше того, суд вказав, незначне порушення щодо
відсутності переліку учасників загальних зборів, як окремого документа, не
впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства
та не може бути підставою для визнання їх недійсними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у
справі № 3-928гс15.
У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет
позову не відповідають визначеним у п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК справам, що виникають
із корпоративних відносин, то відповідно до ст. 1 ГПК господарським судам
підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у
тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи.
У справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про підвідомчість справи
господарському суду з тієї підстави, що спір є корпоративним з огляду на
положення ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки позивач є
істотним учасником товариства, який на час прийняття оспорюваного рішення був
одноособовим учасником товариства
ВАЖЛИВО: Посилання
суду на цей Закон з метою визначення такого спору як корпоративного є
помилковим з огляду на особливості його застосування і мету. Зазначений Закон
спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і
держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового
механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної
бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав
можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням
коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Тобто Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення» не є таким, що регулює
корпоративні відносини, і наведені у ньому визначення термінів не можуть бути
вирішальними при визначенні підвідомчості справи господарському суду.
P.s. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та
проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання
недійсними прийнятих на них рішень. Вирішуючи питання про недійсність рішень
загальних зборів суд, у тому числі, оцінює, наскільки ці порушення могли
вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, а також
встановлює факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства (Постанова ВСУ від 26.10.2016 р. справа № 902/1413/15, ЄДРСРУ № 62453239).
Теги: визнання недійсним рішення загальних зборів, господарські товариства, ТОВ,
ООО, ТзОВ, статут, корпоративні права, спори, акціонер, учасник, засновник,
установчий документ, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар