Адвокат Морозов (Судебная защита)
Навіть висновок працівника правоохоронного органу,
зроблений на підставі відповідних пояснень боржника і відібраних в рамках
кримінального провадження про отримання грошей в борг, не завжди є належним та
допустимим доказом у суді.
Верховний суд України вже неодноразово висловлювався, що письмова форма договору позики внаслідок
його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту
передачі грошових коштів позичальнику.
На протязі 2013 –
2016 р.р. вища ланка судової системи робила наступні висновки:
- письмова форма договору позики внаслідок його реального
характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі
грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг
грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором
позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також
засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню
правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і
зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки
(постанова від 18 вересня 2013 року);
- відповідно до норм статей 1046, 1047 ЦК України договір
позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною
односторонньою оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути
надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його
найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із
зобов’язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання
(постанова від 2 липня 2014 року);
- на підтвердження
укладення договору позики та його умов згідно із частиною другою статті
1047 ЦК України може бути представлена розписка позичальника або інший
документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми
або визначеної кількості речей; розписка як документ, що підтверджує боргове
зобов’язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із
зобов’язанням їх повернення й дату отримання коштів (постанова від 11 листопада
2015 року).
Дана правова позиція, після значного відрізку часу, була
підтверджена Постановою Верховного суду України від 24.02.2016 року по справі № 6-50цс16.
Однак Верховний суд України нагадав, що позикові
відносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.
Поняття договору
позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна
сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)
грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник
зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму
позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми
ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним,
одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики є
укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими
ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині
другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного
законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або
вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна
або вчинення певної дії.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія
особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та
обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми
(договори).
За змістом статті 205 ЦК України сторони мають право
обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого
законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо
поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових
наслідків.
Згідно із частиною першою статті 206 ЦК України усно
можуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх
вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та
(або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання
письмової форми має наслідком їх недійсність.
За статтею 208 ЦК
України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб
між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики
укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів
перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути
представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання
йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
ВАЖЛИВО: За своєю суттю
розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається
боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і
умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної
грошової суми.
Письмова форма договору позики внаслідок
його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й
передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК
України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його
зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими
обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,
якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний суд України наголосив, що досліджуючи договори
позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу
укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на
встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Разом з тим, окремо необхідно зупинитись на постанові
Верховного суду України від 08 червня 2016 р. у справі № 6-1103цс16, яка чітко
вказує, що не є належними та допустимими доказами - навіть висновок працівника правоохоронного
органу зроблений на підставі відповідних пояснень боржника, відібраних в рамках
кримінального провадження.
Зауважу, що цей висновок працівника МВС не прийнятий до
уваги ще й тому, що відібрання пояснень у боржника відбувалось дільничним
інспектором без участі перекладача (боржник – Угорець).
З урахуванням викладеного потрібно наголосити, що при
передачі грошових коштів в борг можна піти двома шляхами:
1) Укласти ПИСЬМОВИЙ договір позики, вказавши у ньому, що
підставою для його підписання є факт передачі обумовлених коштів у позику;
2) Скласти розписку про виконання умов договору позики, в
частині передачі позичальнику грошових коштів за договором позики на конкретно
визначений термін.
Крім усього вищевикладеного, в договорі позики необхідно
чітко прописати всі реквізити сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації / проживання
кредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електронну
пошту і.т.д.).
Слід також пам'ятати, що необхідно чітко (з розшифровкою)
прописувати предмет позики - якщо це грошова валюта, то вказати якої країни,
наприклад долари США, Канади або Австралії, тому що чітко не охарактеризувавши
предмет договору можна недоотримати суму боргу, а якщо це річ - вказати її
характеристики, стан, грошову вартість (можна її сфотографувати).
В противному випадку, доведеться отримувати від боржника
належні та допустимі докази, які можуть бути використані у суді: листи,
розписки, e-mail повідомлення, висновки та/або витяги по кримінальному
провадженню (належним чином оформлені) і.т.і.
Таким
чином, з урахуванням судової практики, яка склалася в нашій країні, при
передачі позики необхідно належним чином оформити:
- Договір позики з обов'язковими реквізитами сторін і
датою його укладення. В договорі необхідно конкретизувати (охарактеризувати)
предмет позики, встановивши при цьому конкретні терміни його повернення;
- Все ж бажано отримати рукописну розписку від
боржника про отримання предмета позики (на мою думку, це буде додатковим
доказом передачі грошових коштів, а також може послужити відмінну службу при
проведенні почеркознавчої експертизи в суді).
P.s. якщо до цього дійде.
P.s.s ... І так часто буває))
… в разі неповернення позики - звертатися до суду, але
спочатку…для збереження зусиль та грошей, … до кваліфікованого Юриста та/або
Адвоката, який має напрацьований судовий досвід, достатньою мірою володіє
правовими знаннями, а також на відмінно володіє навиками збору та доведеності
переконливості доказів у суді.
Теги: позика, розписка, займ, гроші, договор, договір, деньги,
суд, позов, відсотки, проценты, експертиза, захист, защита, процесс,
обжалование, судебная практика, взыскание, стягнення, юрист, адвокат, Морозов Евгений,
Немає коментарів:
Дописати коментар