Адвокат Морозов (судовий захист)
Допустимість доказів отриманих з кримінального
провадження у іншій справі без дозволу слідчого або прокурора на розголошення
матеріалів кримінального провадження
11 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/7638/24 (ЄДРСРУ №
134085355) досліджував питання щодо допустимості доказів отриманих з
кримінального провадження у іншій справі без дозволу слідчого або прокурора на
розголошення матеріалів кримінального провадження.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість
доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ
слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом
засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження
доказів. Спеціальний характер
полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ
чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин
справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27),
постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від
05.07.2022 у справі №904/3866/21
тощо).
Недопустимі
докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону
або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів
законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При
цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на
тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду
від 31.05.2022 у справі №904/3242/18).
Разом із тим відповідно до частин 1, 2 статті 222 КПК
України відомості досудового
розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в
тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб,
яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в
ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу.
Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою
кримінальну відповідальність, встановлену законом.
(!!!) Отже, стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення
відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.
Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах
від 11.11.2021 у справі №910/8482/18
(910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022
у справі № 914/1979/18.
Таким чином суди не мають права враховувати як
докази копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні,
якщо відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей
досудового розслідування у кримінальному провадженні (зокрема, на використання
копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до суду) або інші
відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг
відомостей, що можуть бути розголошені.
ВИСНОВОК: Відсутність дозволу слідчого або прокурора на розголошення матеріалів
кримінального провадження свідчить про порушення вимог Кримінального
процесуального кодексу України, а тому такі докази не є допустимими в розумінні
процесуального законодавства.
Матеріал по темі: «Із свідка
в підозрюваного або недопустимість показань свідка»
Теги: розголошення
матеріалів кримінального провадження, дозвіл слідчого, прокурор, матеріали
досудового розслідування, копії матеріалів, допустимість доказів, Верховний
суд, судова практика, Адвокат Морозов
