вторник, 5 апреля 2016 г.

Где же «Ваша честь»? Или разумные сроки судебного дела


Скільки раз сторона судового процесу чує від секретаря судового засідання наступні слова: «Розгляд справи буде відкладено або перенесено у зв’язку з тим, що: …  Суддя у нарадчій кімнаті по іншій справі … ,  суддя у відрядженні…, на лікарняному…, у відпустці…, на курсах по підвищенню кваліфікації» і таке інше.
Постає питання, що може зробити сторона процесу при грубому порушенні головуючим розумних строків розгляду справи саме з вищевказаних причин?


По - перше: В нашій державі існує «Кодекс суддівської етики» затверджений   ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Стаття 1 цього Кодексу передбачає: «Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду».
В свою чергу Стаття 6 Кодексу встановлює:  «Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи набудь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику».
Надалі, ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що  кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Окрему увагу слід звернути на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014  № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».
Так Постанова вказує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Що це за поняття «розумні строки» розгляду судових справ?
У Цивільному процесуальному кодексі (ч. 1 ст. 157 ЦПК України ) йдеться про розгляд справ протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження, а справ про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця. Призначення справи до апеляційного розгляду має відбутися у розумний строк, але не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій з підготовки справи до розгляду (ч. 2 ст. 302 ЦПК України).
Правило про розгляд справ у розумний строк (але не більше двох місяців) міститься також у ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства та ст. 69 Господарсько – процесуальному кодексі України.
 Крім того, про розумний строк йдеться також у правилах про підготовку адміністративної справи до розгляду (ч. 2 ст. 110 КАСУ) та проведення попереднього судового засідання (ч. 1 ст. 111 КАСУ).
Але у Кодексі адміністративного судочинства вперше здійснено спробу на законодавчому рівні визначити поняття розумного строку.
Зокрема відповідно до  п. 11 ст. 3 КАС У: «розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах».
Надалі позиція ВССУ: «Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші)». (ч. 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014  № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»).
Отже, «розумний строк» це оціночний критерій, який залежить та складається з об’єктивних обставин зокрема таких як: складність справи, «процесуальної поведінки», як сторони судового процесу так і «процесуальної поведінки» суду (головуючого судді).


По-друге: «Процесуальна поведінка» сторони судового процесу може бути як добросовісною так і навпаки,  але залишимо це на її совісті … нас же цікавить шляхи протидії  протиправній «процесуальній поведінки» головуючого судді.
Насамперед важелів зовсім не багато, але вони є…

Перший метод: «Заперечення проти дій  головуючого».

«Оцінюючи поведінку органів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасність призначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань у призначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення та направлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов'язків, у тому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату та місце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання та протоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддею заходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя, направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальної тяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи; своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу, уповноваженого виконати судове рішення» (ч. 6 п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014  № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»).
Так, ч. 2 ст. 160 ЦПК України встановлює, що головуючий суддя керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
В свою чергу ч. 3 ст. 160 ЦПК України передбачає, що у  разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Аналогічно в адміністративному процесі це статті 49  та 123 КАС України, в кримінальному - ст. ст. 42 та 46 КПК України, в господарському процесі  ст. ст. 22 та 65 ГПК України.


Другий метод«Заява про відвід судді»

Правовими підставами заяви про відвід головуючого судді  є ст.ст. 19 та 129 Конституції України,  ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 20 ЦПК, ГПК, ст.ст. 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 35, 75, 76, 80, 81, 82 Кримінального процесуального кодексу України.
Питання щодо доцільності заяви про відвід головуючому судді, сторона процесу повинна вираховувати самостійно з обов’язковим  урахуванням на це правових, об’єктивних  та суб’єктивних підстав.

«…Вы, как и я, знаете, что отвод не поможет.
Новый «судья» немедленно возненавидит
меня за то, что я выступила
против одного из них!»

Андреа Жанн «Дыхание розы»

Комментариев нет:

Отправить комментарий