Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком
на апеляційне оскарження, але підлягає поновленню
07 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 280/5978/19, адміністративне
провадження № К/990/24628/22 (ЄДРСРУ № 107731945) досліджував питання
щодо пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження та його
поновлення.
Так, у
відповідності до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на
рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом
п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або
розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до
частин першої, другої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку
починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання
події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками,
закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Відповідно до
положень частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається
без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених
статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про
поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані
неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має
право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку
або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником
у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне
оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження
визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті
апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС
України).
(!!!)
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне
оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність
поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є
об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з
дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення
відповідних дій.
Дотримання
строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у
суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу
верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини
можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не
звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 44 КАС
України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників
справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і
неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового
збору.
З метою
виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження
судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти
усі можливі та залежні від неї дії.
Частиною першою
статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не
брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи,
інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у
визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на
апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується
у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст
якої також визначається процесуальним законом.
Вимоги до форми
та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки
подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.
Частиною другою
статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з
порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються
положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями
статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву
подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної
заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється
спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня
вручення цієї ухвали.
Згідно із
пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України, позовна
заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної
заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення
позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного
суду в порядку, встановленому законом.
Питання про
залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти
днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної
скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної
скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до
частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху
також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених
статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про
поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані
неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має
право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку
або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником
у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне
оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження
визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті
апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті
апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного
провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти
3, 4 статті 299 КАС України).
За приписами
статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги
без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного
провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття
апеляційного провадження у справі.
Таким чином
процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні
недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті
296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку
апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи
визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається
без руху.
ВАЖЛИВО: Водночас неусунення певних недоліків скарги
передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення
судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми
та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті
169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати
апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом
апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення
недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та
ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою
для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї
особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС
України).
До поданої з
пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням
судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші
недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто,
зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для
його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4
частини першої статті 299 КАС України.
Указана правова
позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021
року у справі N 640/3393/19.
Приписи пункту
4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у
разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку
на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для
поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити
у відкритті апеляційного провадження.
Верховний суд
безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може
вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина
або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість
вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це
обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила
строк;
3) ця причина
виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина
підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними
причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно
непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з
адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи
труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним
чином.
Правова позиція
аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у
справі №120/5780/20-а (ЄДРСРУ № 97806556).
Наявність передбаченої
пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення
скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не
пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без
руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову
у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом
4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід
обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим
у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу
правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має
дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні
строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту
чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві
виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні
наслідки.
Так, усунення
певних недоліків скарги, не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків,
як-от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку
подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження
за такою скаргою.
При цьому, сам
по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску
строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин,
суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення
попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з
моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця
особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою,
яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у
розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального
обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна
правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа
№ 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.
Матеріал по
темі: «Поважність причин пропуску процесуального строку для
звернення до суду»
Теги: поновлення строку на оскарження, оскарження судового рішення,
возобновление сроков, процесуальний строк, строк для подачі скарги, апеляція,
касаційна скарга, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов