11/05/2022

Здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану

 


Стислий огляд листа Верховного суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»:

  • У надзвичайних випадках, пов’язаних з воєнними діями/станом, замість витягу з ЄРДР можна використовувати постанову органу досудового розслідування про початок досудового розслідування;
  • У разі неможливості виконання повноважень слідчим суддею, в тому числі щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці повноваження виконує відповідний прокурор (керівник прокурора).
  • Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється;
  • Клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути передано на розгляд до іншого судді;
  • За умови неможливості здійснення судом правосуддя, зумовленої режимом воєнного стану, необхідно звертатися з клопотаннями про зміну підсудності кримінальних проваджень (справ);
  • Як виняток, можна допускати участь учасника судового процесу в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою можливих засобів;
  • Як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду;
  • У разі відсутністю повних матеріалів слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні;
  • При розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру);
  • Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження;
  • Слідчим суддям (суду) доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо будуть внесені на спец рахунок НБУ для цілей оборони України;
  • У місцях ведення активних бойових дій доречно розглядати питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання;
  • Факт прийняття судового рішення може підтверджуватися внесення його до Єдиного державного реєстру судових рішень з подальшим інформуванням зацікавлених осіб.

 

Матеріал по темі: ««Намібійські винятки» або визнання документів виданих окупаційною владою»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 


«Намібійські винятки» або визнання документів виданих окупаційною владою

 



Чи можна вважати дійсними документи видані окупаційною владою?

Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання ж про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави – члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Так, у практиці Європейського суду з прав людини розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

(!!!) Слід наголосити, що розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади.

Правочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях, також можуть бути визнані дійсними в порядку, встановленому Законом, за процедурою конвалідації визначеної законом процедури визнання дійсним нікчемного правочину.

До деокупації населеного пункту, конвалідація може бути здійснена щодо  правочинів, щодо яких у законі міститься вимога нотаріального посвідчення. Вони можуть бути визнані судом дійсними в порядку, встановленому Цивільним  кодексом України, за умови, що вони були посвідчені нотаріусами, чиї повноваження визнані окупаційними адміністраціями Російської Федерації.

Заповіти, посвідчені на тимчасово окупованих територіях нотаріусами, чиї повноваження визнані окупаційними адміністраціями Російської Федерації, або посадовими особами окупаційних адміністрацій Російської Федерації, або іншими особами, визначеними за аналогією закону у статті 1251, частині першій статті  1252 Цивільного кодексу України, після смерті заповідача  можуть бути визнані судом дійсними в порядку, встановленому Цивільним  кодексом України.

ВИСНОВОК: Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №235/2357/17 від 22.10.2018 р.

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: намібійські винятки, визнання документів, окупаційна влада, окуповані території, конвалідація, дійсні правочини, заповіти, реєстрація народження, смерті, шлюб, аналогія закону, Адвокат Морозов

 


Повернення до України дітей, які виїхали з батьками без документів

 



Роз’яснення щодо механізму повернення до України дітей, які виїхали з батьками без документів

На сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з’явилось роз’яснення щодо механізму повернення до України дітей, які виїхали з батьками без документів.

Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р.

№ 57 (із змінами та доповненнями станом на 20.04.2022) визначено перелік документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну тощо.

Для дітей такими документами є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий).

Відповідно до рішення Державної прикордонної служби України, громадянам дозволено виїжджати з країни за внутрішніми паспортами. Діти, які не досягли 16-річного віку, можуть виїжджати за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України).

Внаслідок спрощення порядку виїзду за межі України деякі українські діти перебувають за кордоном без документів, що посвідчують їхню особу.

ВАЖЛИВО: У разі відсутності у дитини закордонного паспорта на період воєнного стану в Україні передбачено можливість внесення інформації про дитину до паспорта для виїзду за кордон батьків (одного з батьків), іншого законного представника дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 170 затверджено Тимчасовий порядок внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини (п. 2 Порядку).

Внесення інформації здійснюється на підставі заяви законного представника, до паспорта якого вноситься інформація про дитину (п. 3 Порядку). Документи для внесення інформації про дитину у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном подаються до посольства або консульської установи України. Внесення інформації про дитину здійснюється в день звернення законного представника безоплатно.

Для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину необхідно подати такі документи:

  • паспорт для виїзду за кордон;
  • заяву;
  • свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;

  • дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
  • документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 Порядку)

У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі заяви законного представника дитини.

Заява про продовження строку подається до посольства або консульської установи України. Внесення змін здійснюється безоплатно в день звернення.

Крім того, громадяни можуть звернутись до дипломатичного представництва або консульства для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, яке є документом, що підтверджує громадянство України і дає право на в'їзд в Україну у разі втрати особою документів, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу під час перебування за її межами.

Оформлення і видачі посвідчення особи на повернення в Україну проводиться у відповідності до Порядку оформлення і видачі посвідчення особи на повернення в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 р. № 285.

ВИСНОВОК: Таким чином, підсумовуючи зазначене вище вбачається, що у разі відсутності у дитини, яка виїхали з батьками/законними представниками за кордон, підтверджуючих документів, то батькам або законному представнику необхідно звернутися до посольства або консульської установи України у відповідній Державі та надати наступні документи:

  • заяву;
  • паспорт для виїзду за кордон;
  • свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
  • дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
  • документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ:

ЗАЯВА
про внесення до паспорта громадянина України для виїзду за кордон батьків (одного з батьків), іншого законного представника дитини інформації про дитину

реєстраційний №_____________ від____________

Я, ____________________________________________________________, прошу

(прізвище, ініціали)

внести до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, серія ______ №_______________, виданого___________________________________ року,

(дата видачі)

орган видачі - ____________________________________________________,

відомості про дитину (фотокартку, прізвище, власне ім’я, дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

_____ ____________ 20__ року

___________________

(підпис)

 

Матеріал по темі: «Захист прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 



Теги: виїзд за кордон, документи на дитину, загранпаспорт для дитини, паспорт для виїзду за кордон батьків,  повернення в україну, інформація про дитину, Адвокат Морозов

 


10/05/2022

Адвокатський ордер без підпису та печатки

 



Під час дії воєнного стану дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням ордеру без скріплення його печаткою та без підпису керівника

Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер видається адвокатом, який здійснює індивідуальну діяльність; адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Типову форму ордера, а також єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об’єднань та бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої форми є обов’язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями для підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рішенням № 106 від 11 вересня 2021 року Радою адвокатів України затверджено роз'яснення щодо застосування ордера на надання правничої (правової) допомоги.

Система управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України генерує у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів ордери на надання правничої (правової) допомоги відповідно до обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Типова форма (зразок) ордера на надання правничої (правової) допомоги (Додаток № 1 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням РАУ № 41 від 12 квітня 2019 року, зі змінами) відповідає згенерованим ордерам на надання правничої (правової) допомоги у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів та відображає форму, в якій адвокат здійснює свою адвокатську діяльність та яка зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Втім, ордери, видані адвокатом шляхом заповнення бланка з книги бланків ордерів, продовжують діяти до закінчення повноважень адвоката у відповідній справі.

Це передбачено пунктом 5 рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено у новій редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Так, 29 квітня 2022 року Рада адвокатів України Національної Асоціації Адвокатів України, розглянувши звернення адвоката … про надання роз’яснення щодо подання ордеру за допомогою електронного цифрового підпису, прийняла Рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги» відповідно до якого доповнила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, із змінами, зокрема:

- пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об’єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об’єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

- підпункт 12.12 пункту 12 абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення».

 

Теги: ордер, адвокат, наау, рада адвокатів, керівник, адвокатське бюро, печатка, підпис, видача ордерів, Адвокат Морозов

 




Оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

 



Особливості, строки та порядок оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» 17.03.2022 р. Державна податкова служба України розмістила відповідь на питання: «Які особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану?»

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

ВАЖЛИВО: Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Окрім цього, Листом ДПСУ від 05.05.2022 р. № 4064/6/99-00-13-01-06 «Щодо заборгованості платників податків перед бюджетом в умовах дії режиму воєнного стану» було повідомлено про наступне.

Державна податкова служба України розглянула лист Незалежної асоціації банків України від 28.04.2022 № 8657-28/04 (вх. ДПС № 7204/6 від 29.04.2022) щодо заборгованості платників податків перед бюджетом в умовах дії режиму воєнного стану в Україні і повідомляє таке.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу передбачено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 38 Кодексу виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт  – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто на період дії правового режиму воєнного стану перебіг визначених Кодексом строків, зокрема сплати податків та зборів, подання звітності зупинено.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

ВИСНОВОК: Виходячи з вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, починаючи з 24.02.2022 і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відсутні, а такі грошові зобов’язання вважаються не сплаченими.

 

Матеріал по темі: «Правила податкової звітності без первинних документів»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»



Теги: оподаткування, сплата податків, зборів, подання звітності, зупинення строків, період дії воєнного стану, платник податків, податковий борг, оскарження , Адвокат Морозов

 


Експеримент щодо одночасного оформлення внутрішнього та закордонного паспортів

 



Урядом затверджена процедура експериментального проекту щодо одночасного оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 541 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який буде реалізовано  протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою.

Куди подавати документи?

- до територіального органу/територіального підрозділу ДМС;

- центру надання адміністративних послуг;

- державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або його відокремленого підрозділу за місцем звернення.

Вимоги до особи:

1) особі, яка досягла 14-річного віку, — на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2) особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, — на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі — законні представники);

3) особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, — на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.

(!!!) Перелік документів необхідних для отримання паспорта визначений Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 25 березня 2015 р. № 302.

Паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон у разі їх одночасного оформлення видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяв-анкет для їх отримання або не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяв-анкет для їх термінового отримання.

За одночасне оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон адміністративний збір справляється у порядку та розмірах, визначених законодавством для оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон:

Паспорт громадянина України:

- 372 грн. – термін виготовлення до 20 робочих днів;

- 498 грн. – термін виготовлення до 10 робочих днів.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон:

- 733 грн. - термін термін виготовлення до 20 робочих днів;

- 1085 грн. – термін термін виготовлення до 7 робочих днів.

 

Матеріал по темі: «Застосування ЄДокумента (паспорт, посвідчення водія) в період дії воєнного стану»

 



Теги: паспорт, заміна паспорта, закордонний паспорт, ЦНАП, втрата паспорта, обмін, внутрішній паспорт, експеримент по заміні паспортів, Адвокат Морозов

 


Винагорода від переданої ЗСУ бойової техніки держави-агресора НЕ оподатковується

 



Винагорода від переданої Збройним Силам України бойової техніки держави-агресора НЕ оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором

Законом України "Про встановлення винагород за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави агресора" було встановлено винагороду за добровільно передану Збройним Силам України придатної для застосування бойової техніки держави-агресора.

Разом з цим, 21.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» № 2214-IX, який набув чинності 07.05.2022 р.  (далі – Закон).

Як вбачається із пояснювальної записки до Закону, відповідно до норм Податкового кодексу України, у разі отримання винагороди за добровільну передану техніку держави-агресора остання буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що має певні негативні наслідки, зокрема, для збереження в таємниці факту передачі такої техніки. Крім того є не зовсім логічним надання винагороди за передану військову техніку поруч із стягненням із такої винагороди податків, що фактично означатиме зменшення такої винагороди поруч із додатковим адміністративним навантаженням на утримання податків.

З урахуванням вказаного, Верховна Рада України постановила пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України («До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:») доповнити підпунктом 165.1.63 такого змісту:  "165.1.63. сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України "Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора".

На думку Законодавця це сприятиме посиленню привабливості передачі Збройним Силам України придатної для застосування бойової техніки держави-агресора.

ВИСНОВОК: Вищевказаним Законом звільнено від оподаткування винагороду у розмірі 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору, за добровільно передану Збройним Силам України та придатну для застосування бойову техніку держави-агресора.

 

Матеріал по темі: «Бойова техніка держави – агресора в обмін на гроші»

 



«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»