Безнадійність кредиторської заборгованості за простими
векселями у податкових спорах, які обліковувалась за ліквідованими юридичними
особами
24 лютого 2022 року Верховний Суд у справі № 809/4373/15 (ЄДРСРУ № 103562011) досліджував
питання щодо наслідків заборгованості за векселями після ліквідації
векселетримача.
Вексель є інструментом комерційного кредиту, що
виступає як відстрочення платежу за надані товари та послуги. Векселедавець не
має можливості та не зобов’язаний отримувати відомості щодо обігу виданих
векселів та передачі їх векселетримачем іншим особам.
Вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в
подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення
індосаментів (Постанова Верховного суду від 17.10.2019 у справі № 910/772/19).
Векселетримач може використовувати простий вексель у
розрахунках зі своїми контрагентами шляхом переводу власної заборгованості на
векселедавця. У такому разі припиняється право вимоги одного кредитора і
виникає право вимоги в іншого кредитора.
Отже, вексель може і надалі використовуватися в обігу
до закінчення строку платежу за ним. Вексель як актив не втрачає своєї
правової сили внаслідок ліквідації векселетримача та може і надалі
використовуватися в обігу.
(!!!) Заборгованість за такими векселями не може вважатися безнадійною
кредиторською заборгованістю та створювати обов’язок включити її до інших
доходів звітного періоду.
За таких обставин, якщо простий вексель (зі строком
погашення у майбутньому) який до ліквідації держателя був переданий іншим
сторонам (кредитору, індосату), то заборгованість за такими векселями не може
вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та обумовлювати обов`язок
платника податків включити її до інших доходів звітного періоду (13 листопада
2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи № 826/8499/16,
касаційне провадження № К/9901/27831/18 (ЄДРСРУ № 92842105).
У платника були відсутні підстави для включення сум
кредиторської заборгованості до складу іншого доходу, оскільки така
кредиторська заборгованість за простими векселями, виданими суб’єктам
господарювання, припиненим шляхом ліквідації, не може вважатися безнадійною з
дати реєстрації припинення зазначених суб’єктів (перших векселетримачів).
Векселі як засіб платежу могли бути передані цими суб’єктами шляхом індосаменту
іншим особам, які до дати настання платежу можуть пред’явити векселі до оплати.
Аналогічні висновки зроблені 21 жовтня 2021 року
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 280/6213/19, адміністративне
провадження № К/9901/33577/20 (ЄДРСРУ № 100471039) та у справі № 808/6022/15, адміністративне провадження №
К/9901/33876/20 (ЄДРСРУ №100471041).
ВИСНОВОК: Вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації векселетримача та може й надалі використовуватися в обігу. Заборгованість за такими векселями не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та не передбачає обов’язку включити її до інших доходів звітного періоду.
Матеріал по темі: «Дохід за заборгованістю по векселям зі строком погашення у майбутньому»
Теги: вексель, обіг векселя,
ліквідація держателя векселя, розрахунок простим векселем, припинення
векселедавця, використання векселя після ліквідації держателя, цінний папір,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
