Умови для надання судом
дозволу на примусове проникнення виконавцю до житла чи депозитної скриньки
(сейфу) боржника
12
березня 2020 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/41727/19-ц, провадження № 61-19942св19
(ЄДРСРУ № 88264958) досліджував питання щодо підстав та умов для надання судом
дозволу на примусове проникнення виконавцю до житла чи депозитної скриньки
(сейфу) боржника.
Предмет спору: Вимога виконавця надати (забезпечити) доступ до
речей, що перебувають у володінні Банку в індивідуальних банківських сейфах
(індивідуальних скриньках, індивідуальних сейфах в депозитному сховищі)
орендованих боржником з можливістю їх відкриття, у тому числі примусового (із
застосуванням технічних засобів та пошкодження замкових пристроїв) та вилучення
їх вмісту.
Згідно
з положенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче
провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання
судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) -
сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове
виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб,
що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також
рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно
до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»
виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо
примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному
обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно
з частиною восьмою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»
виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня
відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться
виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків
боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та
рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи
боржника.
Відповідно
до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та
застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при
розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та
практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.
Виконання
судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних
справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних
гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Як
зазначено у статті 30 Конституції України, статті 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до
іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за
вмотивованим рішенням суду.
Гарантування
кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки
конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною
міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації
прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України
є частиною національного законодавства України.
Відповідно
до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1
статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року
ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого
житла.
При
здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких
обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного
визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог
моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному
суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,
стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна
гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні
інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав
і законних інтересів інших членів суспільства.
Отже,
за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства,
проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного
права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом
забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Частиною
першою статті 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення
до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої
знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших
осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при
виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується
судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив
рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Між
тим, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 вересня
2018 року у справі № 545/3611/17-ц
(провадження № 14-287цс18) дійшла висновку, що подання про примусове проникнення
до житла чи іншого володіння боржника розглядається
не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла
чи іншого володіння особи.
Рішення
суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те,
що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що
державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати
рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника,
проте це не дало результатів.
Юридично
важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи
іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість
виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його
майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
(!!!) Підставою для відмови виконавцю було те, що
матеріали справи не містять доказів про те, що боржник був обізнаний про намір
виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту його майна, яке перебуває у
банківській скриньки, оскільки відповідні процесуальні документи виконавчого
провадження не були вручені останньому.
З
урахуванням викладеного, Верховний суд вказав, що не заслуговують на увагу
доводи касаційної скарги виконавця про невиконання боржником рішення суду
та його обізнаність про наявність відкритого виконавчого провадження, за яким
він є боржником.
Наприклад
, 01 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №826/10431/17,
адміністративне провадження №К/9901/735/17 (ЄДРСРУ № 85354633) обґрунтовуючи
правомірність дій виконавця вказав, що останнім вчинено ряд дій по виявленню
коштів боржника однак кількість грошових коштів, на які накладено стягнення є
недостатньою для виконання виконавчих документів, транспортні засоби у боржника
відсутні, квартира боржника перебуває в іпотеці за іншим зобов`язанням за
договором позики і матеріалами
справи підтверджено, що боржником не було надано дозволу державному виконавцю
на проведення опису та арешту майна боржника у квартирі, а тому дозвіл виконавцю на примусове
проникнення до квартири боржника для проведення виконавчих дій судом надано
правомірно.
ВИСНОВОК: Підсумком вказаного є те, що для надання
судом дозволу виконавцю про примусове проникнення до житла чи іншого володіння
боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно
та кошти (в тому числі сейф, скриня у банківський установі) виконавець повинен
зробити наступні дії: 1) повідомити боржника про намір вчинити виконавчі дії з
опису та арешту його майна; 2) отримати відмову боржника від добровільного
виконання; в разі невиконання вищевказаного суд (за підсудністю) має право
відмовити виконавцю.
Теги:
примусове проникнення, банківська скринька, сейф, депозитне сховище, доступ до
речей, вилучення грошей, виконавець, виконавче провадження, відкриття
виконавчого провадження, постанова виконавця, подання на проникнення, володіння
боржника, судова практика, Адвокат Морозов
