Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок розгляду позовів платників податків про
скасування відмови контролюючого органу в реєстрації податкових накладних в
Єдиному реєстрі податкових накладних
22 травня 2025 року Верховний Суд у складі суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/15440/24, адміністративне провадження №
К/990/19038/25 (ЄДРСРУ № 127557628) досліджував питання щодо порядку розгляду
позовів платників податків про скасування відмови в реєстрації податкових
накладних в ЄРПН.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України
неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним
чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає
розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п`ятою вказаної статті у разі неявки
позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про
причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його
відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає
розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа
розглядається на підставі наявних у ній доказів.
(!) До
позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини
застосовуються лише в разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України
визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не
прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у
підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив
про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його
відсутності.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав,
передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240
КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце
судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за
його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без
поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності
позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по
суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої
Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 грудня 2019 року у
справі № 9901/949/18,
від 12 січня 2023 року у справі №
9901/278/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 9901/345/21.
Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС
України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за
захистом свого порушеного права чи обмеження свобод.
У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за
захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх
учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості
судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування
всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе
безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий
захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави,
спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли
свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених
вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить
провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та
умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу)
судового провадження.
Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким
чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що
має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження,
своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання
суду.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС
України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи»
означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього
робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в
кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися
окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27
травня 2020 року у справі №
9901/11/19.
При цьому, колегія судів Верховного Суду враховує
положення частини третьої статті 205 КАС України, якою встановлено, якщо
учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове
засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його
представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи
(його представника), незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове
засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо
з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи
обов`язковою.
Отже в даному конкретному випадку, з огляду на характер
спірних правовідносин, які в переважній більшості розглядаються судами в
порядку спрощеного позовного провадження, оскільки подібні справи за усталеною
судовою практикою визнаються справами незначної складності, зважаючи на те, що
суд не визнавав явку сторін обов`язковою, не витребовував додаткових доказів, а
в матеріалах справи наявні всі процесуальні документи, у яких викладена
позиція, зокрема, позивача, колегія суддів Верховного Суду визнає, що наслідком
повторної неявки представника позивача в судове засідання мало бути вирішення
справи за відсутності такого учасника справи на підставі наявних доказів.
ВИСНОВОК: Позов про скасування відмови в реєстрації
податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних може розглядатися у
спрощеному провадженні та без участі платника податків, оскільки подібні справи за усталеною судовою
практикою визнаються справами незначної складності.
Матеріал по темі: «Моніторинг податкових накладних: аспект
реальності господарської операції»
Теги: податкова
накладна, несвоєчасна реєстрація податкової накладної, звільнення від
відповідальності, граничний строк реєстрації, налоговая накладная, регистрация
налоговых накладных, судебная практика, Адвокат Морозов
