У випадку незаконності
податкової перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії
підлягає визнанню протиправним та скасуванню
28
січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 818/998/17,
адміністративне провадження №К/9901/19260/19 (ЄДРСРУ № 87204734) в черговий раз
досліджував питання щодо наслідків скасування наказу про проведення податкової
перевірки.
Відповідно
до частини другої статті 19 Конституції України органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Згідно
з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України
контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або
позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно
до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75
Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається
перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та
сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення
трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими
особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),
фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та
бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів,
які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з
нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а
також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом
документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок
інших платників податків.
В
силу пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу
України про проведення документальної позапланової перевірки керівник
контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на
проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається
лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено
під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як
зазначено у пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу
України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок)
оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами
контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у
разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається
акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно
з пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в
акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення
податкових зобов`язань платника.
Пунктом
86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено,
що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу
(його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем
вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому
статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових
повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації
(надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем
обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника
податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати
розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних
за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику
податків.
З
аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є
необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі
встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства,
дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності
проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня
компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така
компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків
податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових
зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового
повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно
дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Нормами
Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних
інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень
про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою
наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання
перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Таким
чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт
індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічна
правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних
справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа
№1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 04.02.2019 (справа №807/242/14).
Окрім
цього, не направлення
акту перевірки та не надання позивачу права подати свої заперечення та/або
додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього
Кодексу, позбавило позивача можливості реалізації свого права на подання
відповідних пояснень й документів, що стосувалися предмету перевірки.
При
цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення,
оскільки, порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.11.2019 у справі №160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.
ВИСНОВОК: Отже, позиція Верховного Суду чітка
та зрозуміла: «у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у
контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами
виявлених порушень» і «порушення процедури проведення перевірки нівелюють
її наслідки».
Таким
чином порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення
перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку
незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії
підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З
урахуванням вказаного, платникам податків необхідно приділити ретельну увагу
документам, що слугували підставою для проведення податкової перевірки і у разі
виявлення порушень (недоліків) … звертатися до суду за захистом своїх
прав.
Матеріал по темі: «Наслідки
скасування наказу на проведення податкової перевірки»
Теги:
налоговая проверка, податкова перевірка, наказ про проведення податкової
перевірки, не допуск проверяющего, приказ на проведение налоговой проверки,
оскарження наказу, направление, повідомлення платника податків, обжалование
приказа налоговой, ДФС, НУР, ППР, Адвокат Морозов
