Податкова перевірка на підставі інформації іноземних державних органів

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Чи є лист компетентного органу (лист Мінфіну іноземної держави, без підпису Міністра) достатньою підставою для призначення податкової перевірки?

01 вересня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/28565/23, адміністративне провадження № К/990/39836/25; К990/45653/25 (ЄДРСРУ № 139534643) досліджував питання щодо податкової перевірки на підставі інформації іноземних державних органів.

Як передбачено підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до положень підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України утворює у сукупності існування наступних обставин:

1)    наявний факт проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки;

2)    контролюючим органом отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків;

3)    отримана інформація свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

(!!!) Аналіз положень підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України свідчить, що підставою для призначення перевірки визначено виключно наявність факту проведення перевірки, а не наслідки (результати) такої перевірки. Тобто наявність факту проведення перевірки після якої отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що вже були охоплені під час такої попередньої перевірки платника податків і така інформація свідчить про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, є достатніми підставами для призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в незалежності від того, що в подальшому в судовому порядку було скасовано податкове повідомлення - рішення за результатами такої попередньої перевірки з підстав процедурних порушень при проведенні перевірки позивача (проведення перевірки під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Верховний суд наголошує, що скасування податкових повідомлень-рішень з підстав процедурних порушень при проведенні перевірки не означає, що перевірка взагалі «не була проведена» як фізичний чи процедурний факт, а тому для реалізації положень саме підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є достатньою підставою факт проведення попередньої перевірки безвідносно наслідків такої перевірки.

Відповідно до розділу I глави III Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI, міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, підпунктів 19-1.1.32 та 19-1.1.37 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами інших країн щодо правильності застосування податкового законодавства та запобігання ухиленням від сплати податків Міністерством фінансів України видано наказ від 16.04.2022 №118 «Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн» Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.06.2022 № 606/37942.

Вказаним наказом визначено, що Державна податкова служба України є уповноваженим представником Міністерства фінансів України та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином Державна податкова служба України є уповноваженим та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, а відповідно є уповноваженим та компетентним органом і у правовідносинах, що регламентовані Конвенцією з Королівством Нідерланди.

У контексті даної справи Суд вважає, що зазначений Лист слід брати до уваги не як документ, який може підтверджувати досягнення будь - яких домовленостей компетентних органів щодо застосування правил Конвенції, а як документ про обмін податковою інформацією достатній для врахування при прийнятті контролюючим органом рішення про призначення перевірки.

Враховуючи, що вищенаведеними нормами права передбачено обмін податковою інформацією з компетентними органами інших країн щодо правильності застосування податкового законодавства та запобігання ухилення від сплати податків, враховуючи отриману інформацію від іноземного державного органу Верховний суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

ВИСНОВОК:

1)    Правовою підставою податкової перевірки на підставі інформації іноземних державних органів є виключно наявність факту вже проведеної перевірки, а не наслідки (результати) такої перевірки (навіть якщо ППР скасовані в судовому порядку));

2)    «Інформацією іноземних державних органів» може бути навіть лист, який підписаний «керівником відповідного департаменту» з Мінфіну іноземної держави, адже  це є «обміном податковою інформацією»;

3)    Отримана інформація свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, незважаючи – див. п.1.

 

 

Матеріал по темі: «Лист прокуратури, як підстава дляпроведення податкової перевірки»

 

 

Теги: податкова перевірка, слідчий суддя, клопотання слідчого, прокурора, призначення позапланової перевірки, дотримання податкового, валютного законодавства, оскарження ухвали слідчого судді, судова практика, Адвокат Морозов

Лист прокуратури, як підстава для проведення податкової перевірки

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: лист прокуратури з проханням провести перевірку повноти декларування та сплати податків фізичною особою

04 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №808/1099/18, адміністративне провадження № К/9901/66010/18 (ЄДРСРУ № 126377548) досліджував питання щодо листа прокуратури, як підстави для проведення податкової перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 6 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється з таких підстав: зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

При цьому, згідно з частини 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Згідно з статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким чином, існує чіткий та обмежений перелік підстав, за яких контролюючий податковий орган може призначити податкову невиїзну документальну перевірку, така підстава як отримання від органу прокурати листа з проханням провести перевірку відсутня та не передбачена податковим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 808/853/18.

Разом з тим, згідно з частини 1 статті 4, частини 1 статті 11, частин 1 та 2 статті 48 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать: здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання 2) щодо правильності та повноти заповнення 3) логічний та арифметичний контроль. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Отже, перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснює саме Національне агентство з питань запобігання корупції, яке під час перевірки встановлює джерела походження грошових активів, шляхи отримання доходів та період коли такі доходи особою були отримані. Більше того, агентством здійснюється перевірка можливого незаконного збагачення, яке може виражатись у тому числі шляхом несплати податків з отриманих доходів. Національне агентство з питань запобігання корупції не делегувало та не уповноважувало податковий орган на проведення перевірки електронної декларації платника.

Суд вірно зауважив, що саме після отримання листа від прокуратури податковим органом і було призначено документальну перевірку щодо підстав викладених у такому листі.

ВИСНОВОК: Верховний Суд звертає увагу, що лист прокуратури з проханням провести перевірку повноти декларування та сплати податків фізичною особою не можна сприйматися як податкова інформація, оскільки такий лист містить чітку вказівку на необхідність проведення перевірки та очікування щодо її результатів, тоді як відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» та статті 131-1 Конституції України до повноважень прокуратури не входить реалізація функцій  перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які є виключеною функцією НАЗК, а відтак і до повноважень органів прокуратури не входить надання вказівок податковому органу на проведення перевірок платників податків.

  

 

 

Матеріал по темі: «Податкові перевірки на підставі рішенняслідчого, прокурора або судді»

 

Теги: податкова перевірка, слідчий суддя, клопотання слідчого, прокурора, призначення позапланової перевірки, дотримання податкового, валютного законодавства, оскарження ухвали слідчого судді, судова практика, Адвокат Морозов