Адвокат Морозов (судовий захист)
Правова можливість повернення апеляційної, касаційної
скарги/позову у разі наявності у суду сумнівів щодо автентичності підпису
позивача/апелянта, касатора
28 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 120/5271/24,
адміністративні провадження № К/990/47488/24 № К/990/11545/25, №
К/990/29287/25, № К/990/44267/25, № К/990/51353/25, № К/990/4870/26, №
К/990/8985/26 (ЄДРСРУ № 136064092) досліджував питання щодо правової можливості
повернення апеляційної скарги/позову у разі наявності у суду сумнівів щодо автентичності
підпису позивача/апелянта.
Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що
позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом
надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 160 КАС України в
позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого
подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище,
ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх
місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для
фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному
державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб,
зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія
паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі
позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості
про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову,
обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться
вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю
суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими
позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох
відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад
обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що
підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового
врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий
досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів
забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі
здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за
наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів
письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах
щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень -
обґрунтування.
Окрім того, ч. 4 ст. 169 КАС України регламентовано,
що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має
адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано
особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не
вказано.
Тобто, суд наголошує, що обов`язковим елементом позовної заяви та засвідченням факту
волевиявлення учасника судового процесу є підпис.
Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для
підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після
його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і
слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із
документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є
підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну
силу.
За наведеною логікою підпис особи, яка звертається з
процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим
самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Хоча формально у
процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо розташування місця
накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту
і духу закону.
Наміром законодавця було структурувати вимоги до
позовної заяви не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що
подає заяву, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті
(найменування суду, до якого подається апеляційна скарга, не повинне
зазначатися наприкінці позовної заяви; а отже й підпис особи, яка подає позовну
заяву, чи її представника не має розташовуватися на початку позовної заяви).
Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність
і зрозумілість викладу змісту позовної заяви, але й слугує запобіжником від
зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки
унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник
стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.
Сформульований принцип гарантує однозначність правових
наслідків подання позовної заяви та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення
її змісту іншими учасниками справи.
Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної
функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
Отже, належним виконанням вимог процесуального закону
щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після
основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх
наявності).
Такий висновок відповідає позиції, що викладена
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 року по справі № 930/191/23.
Питання звернення до суду у випадку невідповідність
підпису апелянта зразку його підпису, наявному в копії довіреності неодноразово
досліджувалося Верховним Судом. Зокрема, 28.11.2025 у справі № 120/1382/23 і 29.01.2026
у справі № 120/1247/25 Верховний
Суд указав, що норми КАС України не
містять положень, які б зобов`язували особу, яка звертається до суду з
відповідним процесуальним документом, надавати
суду докази автентичності власного підпису, який міститься в такому
документі.
Також Верховний Суд зазначив, що відсутні правові підстави для повернення процесуального документа з наведених
мотивів сумніву у справжності підпису.
ВИСНОВОК: Отже, суд не наділений повноваженнями на здійснення почеркознавчої
експертизи, а його висновки щодо автентичності підпису мають ґрунтуватися на
належних і допустимих доказах, зокрема, на висновку експерта.
Матеріал по темі:
«Експертиза
про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики»
Теги: підпис, апеляційна скарга, позовна заява, почеркознавча
експертиза, автентичність підпису, судова практика, Верховний суд, Адвокат
Морозов
