Адвокат Морозов (судовий захист)
Спір щодо зміни прізвища неповнолітньої дитини, яка
позбавлена батьківського піклування, за позовом її опікуна
27 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 165/1288/20, провадження
№ 61-8491св23 (ЄДРСРУ № 123567714) досліджував питання щодо правової можливості
зміни прізвища неповнолітньої дитини, яка позбавлена батьківського піклування,
за позовом її опікуна.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою,
третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і
батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати
материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання
дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально
враховувати інтереси дитини.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини
від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата
набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях
щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними
установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами,
адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється
якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитина відповідно до
статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на
збереження індивідуальності.
Одним з основних засобів ідентифікації дитини є її
ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного
імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної
меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини
визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища,
прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища
дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України
передбачено, що в разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може
бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи
років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни
прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки
та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання
батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують
відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини, застосовуючи статтю 8
Конвенції зауважив, що визнаючи, що в особи можуть існувати справжні причини,
щоб бажати змінити своє ім`я, Суд визнає, що законодавчі обмеження такої
можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для
забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації
особи та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю (див. вищезазначене рішення у
справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п, 39). Суд також
нагадує, що Договірні держави мають широкі межі свободи розсуду у сфері
регулювання зміни імен особами, а його завдання полягає не у тому, щоб замінити
собою компетентні державні органи при визначенні найбільш відповідної політики
у зазначеній сфері, а у перевірці згідно з Конвенцією
рішень, ухвалених зазначеними органами при здійсненні своїх дискреційних
повноважень (див. вищезазначене рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії»
(Stjerna v. Finland), п. 39). Саме державному органу належить навести
відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на
зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося «необхідним у
демократичному суспільстві» (див. рішення від 21 жовтня 2008 року у справі
«Гюзель Ердагьоз проти Туреччини» (), заява № 37483/02, пп. 50-55).
(!) Опікуни
малолітніх дітей мають майже такий самий обсяг прав та обов`язків, як і батьки.
Відмінність опікунських прав та обов`язків від батьківських полягає у тому, що
вони дещо вужчі за обсягом і перебувають під суворим контролем органу опіки та
піклування.
Так, відповідно до статті 246 СК України орган опіки та
піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою
встановлено опіку чи піклування. Права та обов`язки опікуна дитини визначені у
статті 249 СК України та статті 67 ЦК України. Основний обов`язок опікуна
малолітньої особи - дбати про її виховання, навчання та розвиток, здійснювати
дії, які відповідають найкращим інтересам дитини. Згідно з частиною четвертою
статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних
прав та інтересів підопічного.
Якщо позов (заяву) до суду щодо визначення особистих і
немайнових прав дитини подає опікун, то залучення органу опіки та піклування як
відповідача у справі є правильним, оскільки
відповідно до частини першої статті 246 СК України орган опіки та піклування контролює
умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або
піклування.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28
ЦК України ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із
прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або
звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними
(S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995
року).
Право на ім`я є особистим немайновим правом фізичної
особи (статті 28, 295 ЦК України).
Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону
(частина третя статті 28 ЦК України). Зміна імені фізичної особи також
відбувається відповідно до закону. Таким чином, тільки в нормі закону можуть
встановлюватися підстави для зміни імені фізичної особи.
Це передбачено нормами частин четвертої, п`ятої статті
295 ЦК України, відповідно до яких підставами для зміни імені є: 1)
усиновлення, визнання усиновлення
недійсним або його скасування; 2) реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу або
визнання його недійсним.
(!!!) Суб`єктами,
які мають право на зміну прізвища, є: самі особи; їх батьки (для зміни прізвища
малолітніх осіб); їх усиновлювачі (які дорівнюються до батьків у правовому
значенні обсягу їх прав стосовно дітей).
Інші особи здійсненням особистого немайнового права
малолітньої особи на ім`я законом не наділені.
Опіка встановлюється з метою забезпечення особистих
немайнових і майнових прав та інтересів зокрема малолітніх осіб (частина перша
статті 55 ЦК України).
Функції опікуна в контексті особистих немайнових прав
полягають у догляді за підопічним, його лікуванні, виконанні обов`язку дбати
про його виховання, навчання та розвиток (частина перша статті 67 ЦК України).
Щодо майнових прав та інтересів підопічних, то опікун вчиняє правочини від
імені та в інтересах підопічного (частина третя статті 67 ЦК України).
Інших дій і можливостей опікуна щодо здійснення
особистих немайнових прав підопічного, зокрема на зміну його імені, законом не
передбачено.
ВИСНОВОК: Тому малолітня особа має залишатися з тим іменем, яке вона має, незалежно
від призначення їй опікуна, який не вправі порушувати питання перед
державними органами про зміну імені малолітнього.
Матеріал по темі: «Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини»
Теги: малолітня дитина,
зміна прізвища дитини, зміна ім’я, изменение имени, изменение фамилии ребенка, позов
опікуна, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
