Адвокат Морозов (судовий захист)
Неможливість банком здійснення переказу коштів платника податку
до бюджету у зв'язку з їх відсутністю (недостатністю) на кореспондентському
рахунку не є наслідком винних дій банку.
07.02.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 808/9458/14
(ЄДРСРУ № 72089383) досліджував питання визначення провини платника податку або
банку у зв’язку із неможливістю здійснення переказу коштів (сплати
податків) за наслідком відсутності коштів на кореспондентському рахунку клієнта.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний
сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового
кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі
- ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в
строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної
справи.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або
безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з
питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим
обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати
та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим
Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1
статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних
сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05 квітня 2001 року №2346-III
(далі - Закон №2346-III) переказ
коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її
зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається
особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та
подання відповідного документа на переказ або використання електронного
платіжного засобу.
(!!!) Згідно з пунктом 22.4 статті 22
Закону №2346-III ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття
банком платника розрахункового документа на виконання.
Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою
функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону
№2346-III). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається
положеннями статті 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право
отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної
йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК України за
порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових
фондів, установлених Законом №2346-III, з вини банку такий банк сплачує пеню за
кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у
розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність,
встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення
податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому
платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або
перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до
бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні
санкції.
Аналогічні положення містяться у Листі ДФС від 16.10.2015 р. №
9647/Б/99-99-10-03-02-14.
Матеріал по темі: «Податкові
спори: не перерахування податків до бюджету з вини банку»
ВАЖЛИВО: Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини відбулося
неповне внесення чи невнесення податку до бюджету.
Разом з тим, за правилами пункту 27.2 статті 27 Закону №2346-III
банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків - своїх
клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках, крім випадків надання
обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту.
У разі недостатності на рахунку клієнта коштів для виконання у
повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до
банку цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа
шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку клієнта, на рахунок
отримувача.
Пунктом 22.10 статті 22 Закону №2346-III встановлено, що
незалежно від особи ініціатора банки України не ведуть облік розрахункових
документів ініціаторів у разі відсутності (недостатності) коштів на рахунках
платників, якщо інше не передбачено договором між банком та його клієнтом.
ВИСНОВОК: Отже, відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для
виконання платіжного доручення, є підставою для його невиконання банком.
Відповідно, у такому випадку неперерахування податку не є наслідком винних дій
банку, а тому відповідальність за своєчасність та повноту його сплати
покладається на платника податків, який ініціював відповідний грошовий переказ.
Теги: відсутність на рахунку клієнта коштів, сплата податків,
виконання платіжного доручення, неперерахування податку, винних дій банку,
відповідальність, податкові спори, судова практика, Адвокат Морозов
