Адвокат Морозов (судовий захист)
Формулювання прохальної частини позову із зазначенням
альтернатив можливих способів захисту порушеного права
22 лютого 2024
року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 990/150/23, провадження № 11-192заі23 (ЄДРСРУ
№ 117241509) досліджувала питання щодо формулювання прохальної частини позову
із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
У статті 4 КАС
України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої
подано позов до адміністративного суду.
Згідно з
частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку,
встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає,
що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її
права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи
передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на
судовий захист, звертаючись до суду, особа
вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи
охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне
законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної
заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового
захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог,
однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на
наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними
елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки
позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача,
стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується
спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої
вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні
правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких
ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову -
це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на
яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до
суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи
охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та
зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в
тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета
заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права
позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на
розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та
обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до
пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,
а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо
кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом
позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо
якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально
чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права,
свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
У пункті 10
частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити
право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї
норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також згідно із
частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не
інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах
позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для
ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших
суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів
владних повноважень.
За змістом
зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за
наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок)
суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту
прав, свобод, інтересів.
(!!!) Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб
захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач
наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.
Чітке
визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема,
і для правильного обчислення строку звернення до суду.
ВИСНОВОК: Велика Палата Верховного Суду наголошує, що
формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих
способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС
України.
Матеріал по темі: «Застосування принципу «jura novit
curia» («суд знає закон»)»
Теги: предмет, підстави позову, спосіб судового захисту,
альтернативність позовних вимог, або_або, Велика палата верховного суду,
судовий захист, Адвокат Морозов
