Адвокат Морозов (судовий захист)
Примусове звернення стягнення на кошти, що перебувають
на рахунках в банку із спеціальним режимом використання
23 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 554/11715/24, провадження
№ 61-13432св25 (ЄДРСРУ № 137606422) досліджував питання щодо примусового
звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках в банку із спеціальним
режимом використання.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України
«Про виконавче провадження» не
підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із
спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення
стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа,
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови
виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані
повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову
виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких
рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських
рахунках банку.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче
провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи
боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей,
що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах,
небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах
електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в
повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про
стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право
звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи
боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно
боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума
стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,
стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка
надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі,
фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну
плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначене правило визначає ті кошти, що складають,
зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на
виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших
коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні
платежі) та сумою стягнення.
Разом із тим, 26 березня 2022 року набрав чинності
Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві
та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено
пунктом 10-2, у якому зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення
або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію
та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень,
боржниками за якими є громадяни російської федерації).
На підставі Закону України від 11 квітня 2023 року №
3048-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 10-2 розділу XIII
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»
викладено у новій редакції, зокрема зазначено, що тимчасово, на період до
припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №
64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №
2102-IX, припиняється звернення
стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або
смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є
громадяни російської федерації).
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59
Закону України «Про виконавче провадження» виконавець
зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних
грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей,
не пізніше наступного робочого дня з дня
надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які
підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати
стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами
10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону
України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з
усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем
документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим
використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може
накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах,
крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк,
який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника,
відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче
провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони
знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які
заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення
коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для
зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59
Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець
може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у
банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що
рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення
на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України
«Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові
Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження №
12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої
Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження №
14-218цс21), на які як на підставу касаційного перегляду справи послався
заявник.
Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня
2022 року у справі №
756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду
дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59
Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт
на підставі повідомлення банку не
виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за
наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих
звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої
статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника
або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення
стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
У постановах від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23, від 29 січня
2025 року у справі №
279/809/24 Верховний Суд констатував, що саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів
боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку,
на якому вони знаходяться, та в разі їхнього обліковування на рахунку, на кошти
на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про
цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без
виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із
частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. У разі, якщо банк не повідомив
державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є
рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо
накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їхнє подальше
списання не можна вважати протиправними.
Отже, Закон
№1404-VІІІ не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження
цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення
арешту. Частина третя статті 52 Закону №1404-VІІІ такий обов`язок покладає
на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний
режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів,
зобов`язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів
боржника без виконання. Водночас, обов`язок виконавця полягає у знятті арешту з
коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження,
що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або
звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих
документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку
з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є
здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це
не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або
приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість
накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою
законом.
(!!!)
У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця,
що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним
режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на
кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати
протиправними.
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного
Суду від 14 серпня 2024 року в справі № 338/1125/23.
У постанові Верховного Суду від 09 березня 2026 року в
cправі № 904/2345/24 викладено
такі висновки, що законодавець визначив механізм отримання виконавцем
актуальної інформації щодо стану виконання боржниками рішень, що підлягають
виконанню, в разі їх добровільного повного чи часткового виконання боржниками:
оперативне інформування виконавця покладається на сторони виконавчого
провадження шляхом обов`язкового повідомлення про вказані обставини.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2026 року в
cправі № 204/9551/18 вказано,
якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться
кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не
довів належність арештованих коштів до пенсійних (або інших соціальних виплат),
то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому
банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Помилковим є твердження, що саме на виконавця покладений обов`язок здобувати
докази для з`ясування правового режиму арештованого банківського рахунку,
водночас, як роз`яснено Верховним Судом, обов`язок державного виконавця полягає
у знятті арешту з рахунку боржника саме за умови надання такої інформації про
рахунок банком або боржником.
Подібний висновок міститься у постановах Верховного
Суду від 14.08.2024 у справі №
338/1125/23 та від 10.01.2025 у справі № 755/9274/23, від 19.06.2025 у справі № 922/2424/21.
Верховний суд також акцентує увагу, якщо поточний
рахунок, відкритий в банку, є універсальним і окрім пенсійних виплат, його
можна використовувати для зарахування будь-яких інших виплат, переказів, тощо
- то арешт накладено правомірно.
ВИСНОВОК: У разі
накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом
використання, боржник може самостійно звернутися до виконавця із відповідною
заявою та документами, що підтверджують спецрежим використання рахунку та
просити зняти відповідне обмеження.
Матеріал по темі: «Заборона звернення стягнення та накладення арешту на кошти та рахунки боржника»
Теги: накладення арешту на рахунок боржника,
призначений для виплати заробітної плати, інших виплат працівникам, підстави
для зняття виконавцем арешту, арешт рахунків, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар