Чи є роздруківки з месенджерів належними та допустимими доказами в суді, а
також чи можуть вони підтвердити факт існування між сторонами договірних
відносин та виконання умов таких договорів?
Справа
передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від
висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2019 у справі №711/9146/16-ц, від 07.07.2021 у справі №587/2051/18, від 25.06.2021 у справі №643/6581/19, від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 16.03.2020 у справі №910/1162/19, від 15.04.2021 у справі №910/8554/20, від 28.06.2022 у справі №922/1280/21, від 16.06.2020 у справі №910/1162/19 про те, що роздруківки
електронного листування не можуть бути прийняті як належні та допустимі
докази.
Між тим
роздруківки з месенджера "WatsApp" є належними та допустимими
доказами про що зазначено у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, також висновки щодо можливості
врахування роздруківок месенджерів наведені у постанові Верховного Суду від
13.07.2020 у справі №753/10840/10.
Отже, існує
суперечлива судова практика щодо питання про те, чи є роздруківки з месенджерів
належними та допустимими доказами, а також чи можуть вони підтвердити факт
існування між сторонами договірних відносин та виконання умов таких договорів?
ВАЖЛИВО: Наразі існує практика на рівні Верховного Суду, відповідно до якої роздруківки
та скрін-шоти електричної пошти та месенджерів є паперовими копіями
електронних доказів в розумінні ч.3 ст.96 ГПК. Тому у разі, якщо такі
документи відповідають вимогам, зокрема, статей 76 та 77 ГПК, суди мають
приймати їх до розгляду та надавати їм оцінку відповідно до ст.86 ГПК.
Наприклад,
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21
дійшов висновку, що лист електронної пошти є таким, що містить відомості про
факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час
відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке
повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то
електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така
роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією
електронного доказу.
Натомість у
ряді постанов Верховний Суд дійшов протилежних висновків про те, що відповідні
роздруківки не є належними і допустимими доказами у справі.
Наприклад,
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 20.10.2019
у справі №711/9146/16-ц, від 07.07.2021 у
справі №587/2051/18 зазначив, що роздруківки
Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного
документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки
визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником
відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу
письмового доказу.
Таким чином
висновки, наведені у зазначених постановах Верховного Суду фактично
унеможливлюють прийняття судами в якості доказів роздруківок електронного
листування, суперечить як чинному законодавству, так і не відповідає вже
усталеній практиці переписки (з використанням як правило електронної
пошти, месенджерів та інших електронних засобів).
(!!!) Поняття електронного доказу є значно ширшим за поняття
електронного документу. Електронний документ - документ, інформація в
якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити
документа. Для ідентифікації автора електронного документа може
використовуватися електронний підпис (статті 5, 6 Закону "Про електронні
документи та електронний документообіг"). Натомість електронний
доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення
для справи.
Таким чином,
повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через
застосунки-месенджери, є електронним доказом. Тому закон не вимагає
наявності електронного підпису на електронних доказах.
Закон не
містить прямої вимоги щодо засвідчення паперових копій електронних доказів.
ВИСНОВОК: З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі
справи №916/3027/21 на розгляд Великої
Палати Верховного Суду.
Матеріал по
темі: «Переписка за допомогою месенджеру
«WhatsApp» (Telegram, Viber), як доказ в суді»
Теги: переписка Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, електронний підпис, лист
у відповідь, скріншот, електронний доказ, допустимість доказів, электронное
доказательство, скрин, фотографія екрану, скрін, судова практика, Верховний
суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар