Особливості державної
реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
20
вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/12737/17, адміністративне провадження №К/9901/52753/18,
К/9901/55836/18 (ЄДРСРУ № 76613948) досліджував питання особливостей державної
реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Відповідно
до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Повноваження
державного реєстратора регулюються, зокрема, Законом України «Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань».
Так,
відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна
реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
1)
документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
2)
судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в
Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду
або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче
провадження», зокрема, щодо визнання повністю або частково недійсними рішень
засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
3)
рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку
відповідно до статті 34 цього Закону.
Вичерпний
перелік підстав для відмови у здійснення державної реєстрації міститься у
частині першій статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Зокрема,
встановлено, що підставами для відмови у державній реєстрації є:
1)
документи подано особою, яка не має на це повноважень;
2)
у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо
заборони проведення реєстраційної дії;
3)
у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт
корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про
юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною
частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому
фонді) юридичної особи;
3-1)
заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру,
пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із
зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі
(пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на
момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими
провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних
платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;
4)
не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого
строку;
5)
документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
6)
документи суперечать статуту громадського формування;
7)
порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського
формування, що не має статусу юридичної особи;
8)
невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
9)
щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну
реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
10)
щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін
до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників
(учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про
припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
11)
документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше
строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в
результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб
та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником
третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну
реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття,
приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли
відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної
особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про
наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що
ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із
сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; щодо юридичної
особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність
заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із
сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та
відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи,
стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати
страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої
надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи,
стосовно якої відкрито провадження у справі п ро банкрутство;
12)
статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою
відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які
припадають на частку померлого учасника товариства.
У
свою чергу, відповідно до статті 8 Закону Україну «Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» документи, які відповідно до
вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або
електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені
державною мовою.
Реєстраційна
картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо
документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням,
справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні)
повинна бути нотаріально засвідчена.
Підпис
особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на
реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути
засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку (Постанова
ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2018
року у справі № 806/4223/14, адміністративне провадження №К/9901/4827/18
(ЄДРСРУ № 75253712).
ВАЖЛИВО: Системний аналіз викладених правових норм дає
підстави дійти до висновку, що законодавством
регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації змін до
відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, який
є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Даний
висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у
постанові від 27 березня 2018 року у справі №
826/4947/16.
Відповідно
до частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для
державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в
Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів
юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію
змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному
реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення
уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до
Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих
бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі, кінцевих
бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична
особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 7)
документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею
36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у
разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 10) примірник
оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу
управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або
заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність
підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про
перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному)
капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу
управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників
(учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи,
судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі
внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної
особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування
та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на
додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та
організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за
бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають
на систему його оподаткування.
ВАЖЛИВО: Державний реєстратор під
час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку
документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не
передбачає і не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю) документи за
іншими критеріями, ніж визначені Законом України «Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 грудня
2015 року у справі № 21-3452а15.
ВИСНОВОК: Отже, зі змісту наведених правових норм
вбачається, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру здійснюється
державним реєстратор на підставі поданих заявником документів або на підставі
визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за
собою зміну відомостей в державному реєстрі, при чому, останній не має
повноважень на перевірку та оцінку поданих заявником документів окрім критерію
дотримання переліку встановленому у Законі.
P.s.
Доречним буде зауважити, що з урахуванням статті 98 ЦК України та з огляду на
приписи статей 92, 203, 215, 241 ЦК України рішення загальних зборів учасників
товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на
регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають
обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, у разі визнання судом недійсним рішення
загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його
прийняття.
Проте
для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства
(директором) з третьою особою, з підстав порушення цим органом установленого
обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного
значення сам по собі той факт, що згодом визнано недійсним у судовому порядку
рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення)
виконавчого органу, згідно якого виконавчий орган діяв на момент укладення
договору.
Такий
договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо
буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором,
діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма
обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в
повноваженнях виконавчого органу товариства.
Закон
не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність
чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з
огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України)
висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи
відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа
реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали
такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає
оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного
договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої
обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа
розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої
особи до участі в укладенні договору формальною дією,
спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного
позбавлення юридичної особи права власності на майно (Висновок
Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19
червня 2018 року у справі № 908/4550/15 (ЄДРСРУ № 74991657).
Немає коментарів:
Дописати коментар