Адвокат Морозов (судовий захист)
Індивідуальна знижка на товар є додатковим благом,
який має включатися до оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися
02 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/3024/22,
адміністративне провадження № К/990/24906/23 (ЄДРСРУ № 118826813) досліджував
питання щодо індивідуальної знижки на товар, яка є додатковим благом і повинна
оподатковуватися.
Порядок адміністрування податку на доходи фізичних
осіб врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України
платниками податку є:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з
джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з
джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Підпунктом 14.1.80 пунктом 14.1 статті 14 ПК України
визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб -
юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ),
самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор
(оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від
організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками
та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій
формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений
розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з
доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати
податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення
його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу
Отже, податковим агентом є юридична особа або
підприємець (самозайнята особа), які зобов`язані нараховувати, утримувати та
сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок
фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також вести податковий
облік та подавати податкову звітність. Це означає, що за статусом податковий
агент прирівнюється до платника податку і має ті ж самі права та обов`язки.
Платник податків набуває статусу податкового агенту у
всіх випадках, коли виплачує фізичній особі дохід (купує товар, замовляє
послугу, виплачує заробітну плату) у грошовій формі (готівковій або
безготівковій) або не грошовій формі (наприклад, бартер). Він зобов`язаний
утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого
доходу за рахунок фізичної особи, використовуючи одну із визначених розділом IV
ПК України ставок податку залежно від виду виплачуваного доходу.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою
оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний
дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід,
який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь
платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164
ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів,
які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання),
доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного
доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим
Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається
із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом
такого звітного податкового місяця.
Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті
164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове
благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Підпунктом «е» зазначеного вище підпункту передбачено,
що до доходу у вигляді додаткового блага слід відносити вартість безоплатно
отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а
також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг),
індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у
підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Окрім цього, підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14
ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи
нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються)
платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та
не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за
цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку
(крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Проаналізувавши зазначені норми податкового
законодавства у сукупності, Верховний суд дійшов висновку, що юридична
особа, продаючи фізичній особі товари (роботи, послуги) за індивідуальною
знижкою, надає цій особі таким чином додаткове благо, яке повинно включатися до
загального місячного оподатковуваного доходу такої особи та, відповідно, з цих
сум необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту
168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає)
оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати
податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку,
визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під
час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки
приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного
подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету
(п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій
формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується
(перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає
за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 пункту 168.1
статті 168 ПК України).
Підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України
також визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум
податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений
підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
(!!!) Отже, індивідуальна
знижка на товар є додатковим благом, який має включатися до оподатковуваного
доходу та належним чином оподатковуватися (мають утримуватися та
сплачуватися податки та збори). Зважаючи на обов`язок юридичної особи
нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті
(наданні) будь-якого виду доходів, який надається фізичній особі, такий
обов`язок розповсюджується на юридичну особу і у випадку наданні індивідуальної
знижки фізичній особі при продажу товарів.
Тобто, у випадку надання юридичною особою додаткового
блага у вигляді індивідуальної знижки на товари фізичній особі, юридична особа
набуває статусу податкового агента (продавця) по відношенню до фізичної особи
(покупця). Відповідно, у юридичної особи виникає обов`язок протягом трьох днів
з дня вчинення операції з індивідуальною знижкою нарахувати та сплатити від
імені фізичної особи, якій надано індивідуальну знижку, податок на доходи
фізичних осіб.
Аналогічна ситуація стосується також нарахування та
сплати військового збору, який нараховується та сплачується за правилами, які
встановлені для податку на доходи фізичних осіб, та має аналогічні об`єкта та
базу оподаткування.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні
положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної
Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється
військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1
статті 162 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені
статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта
оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору
до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за
ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату
(перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання
податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
ВИСНОВОК: Факт надання
юридичною особою (продавцем) фізичній особі (покупцю) індивідуальної знижки є
додатковим благом, який повинен включатися до загального оподатковуваного
доходу та належним чином оподатковуватися. Це зумовлює обов`язок юридичної
особи (продавця) нарахувати та сплатити від імені фізичної особи (покупця)
необхідні податки та збори.
Матеріал по темі: «Курсова різниця прощеного кредиту, як
додаткове благо платника податку»
Теги: знижка, скидка,
додаткове благо, продаж товару зі знижкою, дохід фізособи, військовий збір,
оподаткування, податкові спори, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
