Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
24.05.2017 р. Верховним судом України в рамках справи № 6-1521цс16 досліджувалось питання щодо ухвалення різних за змістом
судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1187, 1188 ЦК
України, пункту 1.6, підпункту 8.6.2 пункту 8.6 Методики товарознавчої
експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом
Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада
2003 року №142/5/2092 (далі - Методика)
Суд вказав, що до спірних правовідносин підлягають
застосуванню положення статті 1188 ЦК України, відповідно до яких шкода,
завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана
одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності
вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності
вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування
визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне
значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано
шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її
відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Якщо ж цивільна відповідальність заподіювача шкоди була
застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного
відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення
законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі
майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна
бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку (Правова позиція у постанові
Верховного Суду України від 4 червня 2014 року № 6-49цс14).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України
реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням
речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення
свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального
збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає
власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного
засобу (далі – КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи
може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ
(втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального
збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням
значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати
товарної вартості.
ВАЖЛИВО: Отже, за змістом указаних положень законодавства величина
втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних
збитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати
товарної вартості – це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ,
відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою
вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі
пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким
характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного
погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи
довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей
покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в
ремонті.
Отже, показник
передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є
однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного
засобу.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові
Верховного суду України від 16 грудня 2015 р. по справі №6-760цс15.
Втрата товарної вартості транспортного засобу
розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і
втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості
можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене
передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або)
його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності
окремих деталей, вузлів і агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів
у зв’язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів,
фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших
процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів
ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду,
функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й
довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду
транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ
і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної
вартості.
ВАЖЛИВО: Економічна характеристика втрати товарного вигляду
дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних
збитків.
Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина
втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт
з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або
роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт
здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина
КТЗ (складник) – деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які
відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в
разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами
відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи
комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської
документації, усіх типів КТЗ.
Підунктом 8.6.2 пункту 8.6 Методики визначено вичерпний
перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується,
зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не
погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки,
пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).
(!!!) Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено,
коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі
заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості
транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни
деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не
впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна
на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей,
вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на
зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про
причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного
ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного
(зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6
Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати
товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування
шкоди, пов’язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає
встановленню судом. У цьому випадку підлягають з’ясуванню також питання про
необхідне фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи
погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт «е» підпункту 8.6.2 пункту
8.6 Методики).
ВИСНОВОК: Ухвалюючи рішення про стягнення величини втрати товарної
вартості автомобіля суди повинні враховувати, що вартість втрати товарного
вигляду пошкодженого автомобіля розраховується експертом на підставі формули,
зазначеної у підпункту 8.6.3 пункту 8.6 Методики та дорівнює вартості
відновлювального ремонту, з урахуванням ринкової вартості автомобіля,
порівняної з вартістю відновлюванного ремонта.
Теги: ДТП, відновлювальний ремонт, товарна вартість автомобіля,
оцінка ТЗ, коефіцієнт зносу, ринкова вартість автомобіля, товарний вигляд,
учасник ДТП, протокол, моральна шкода, збитки, страхове відшкодування, Адвокат
Морозов
