Доцільність, стадія та процесуальна можливість суду роз`єднати/об’єднати
позовні вимоги
19 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 921/318/22 (ЄДРСРУ №
107983905) досліджував питання щодо доцільності та процесуальної можливості роз`єднати/об’єднати
позовні вимоги.
Під вимогою
розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є
способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги,
пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці
вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги
повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є
будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або
відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського
спору.
Таким чином,
позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між
собою підставою виникнення або поданими доказами.
(!!!) Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними
позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того
самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до
одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних
і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і
тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об`єднання
позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше
використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також
запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні
висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.
Окрім цього, у
постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №
910/9302/19 передбачено, що на стадії відкриття провадження у справі суд
позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в
обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у
справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної
заяви, виключно з мотивів наявності або відсутності підстав для
відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви
відповідно до вимог процесуального кодексу України, а не перевіряти докази,
надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Подібні правові
позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19.
Суд за
клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду
справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька
об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання
судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження,
здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про
об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в
об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд
постановляє ухвалу.
Системний
аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної
ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні
вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження
для забезпечення виконання завдань судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного
вирішення судом спорів та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів
фізичних осіб. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з
виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав
позовні вимоги (30 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду в рамках
справи № 420/3956/20, провадження №
11-240заі20 (ЄДРСРУ № 92137277).
ВИСНОВОК: Правовий аналіз норми процесуального законодавства свідчить про те, що
Законом передбачено саме право суду, а не обов`язок
роз`єднати/об’єднати позовні вимоги. Реалізація вказаного права залежить, у
тому числі, від того чи буде це роз`єднання/об’єднання сприяти виконанню
завдань процесуального судочинства.
Матеріал по
темі: «Об’єднання позовних вимог та належне
визначення суб’єктивного складу учасників»
Теги: правила об’єднання позовних вимог, роз’єднання, однорідні вимоги,
взаємопов’язані, похідні, процесуальна економія, повернення позовної заяви,
судова практика, Адвокат Морозов
