Адвокат Морозов (судовий захист)
Дослідження
господарської операції платника податку на предмет її реальності у межах
процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної
16 травня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 400/11727/23,
адміністративне провадження № К/990/10494/24
(ЄДРСРУ № 119077313) досліджував питання щодо аспекту реальності
господарської операції при моніторингу податкових накладних.
Відповідно до
пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації
податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких
зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної
податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників
податків ДПС.
Згідно з
пунктом 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих
днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих
відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або
відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі та
надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У відповідності
до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати
копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації,
зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду
питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до
пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання
прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в
реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію
яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні
контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу
платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в
інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо
постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування,
навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні
описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів
(робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої
специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з
особових рахунків;- документи щодо підтвердження відповідності продукції
(декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності),
наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з
пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про
відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в
разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження
інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування,
реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;- та/або ненадання платником податку копій
документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником
податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до
пункту 44 Порядку комісія контролюючого органу перевіряє подані платником
податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які
містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути
отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами,
документи, зокрема електронні).
Верховний Суд
неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого
2020 року у справі №360/1776/19,
від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а наголошував
на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових
накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є
превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного
формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними
документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені
з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за
своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних
управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію
податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз
господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка
господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення
податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами
Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної
фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за
зовнішніми (формальними) критеріями.
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у
справі №240/12029/21,
зазначено, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після
зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної
господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації
податкової накладної. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і
неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має
право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не
зазначені у первинних документах.
З урахуванням
зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи
повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні
документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими
джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за
зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому
Верховний Суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган
під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її
реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій
платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен
надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень,
трудових ресурсів тощо у платника податків.
(!!!) Така оцінка
може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної
документальної перевірки платника податків.
Відсутність
певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою
для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без
наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані
документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про
реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати
повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом
здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок
проведення якої визначено нормами ПК України.
Водночас,
колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1)
неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу,
місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних
для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним
суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку
необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької,
економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного
персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів,
транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на
предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим
у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого
органу під час моніторингу податкових накладних.
При цьому,
відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим
органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки
платника податків.
ВИСНОВОК: Таким чином,
досліджуючи господарську операцію платника на предмет її реальності, контролюючий
орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у
межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки
податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних
документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми
(формальними, очевидними) критеріями.
Аналогічна
правова позиція викладена 11 квітня 2024 року Верховним Судом у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 500/4244/22,
адміністративне провадження № К/990/29006/23 (ЄДРСРУ № 118305683).
Матеріал по
темі: «Доведення
вини контрагента у не реєстрації податкової накладної в ЄРПН»
Теги: податкова
накладна, несвоєчасна реєстрація податкової накладної, звільнення від
відповідальності, граничний строк реєстрації, налоговая накладная, регистрация
налоговых накладных, судебная практика, Адвокат Морозов
