Відмова суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок: наслідки
27 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 818/2225/17, провадження № К/9901/58201/18 (ЄДРСРУ № 94458460) досліджував питання щодо стадії погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації .
Згідно приписів статті 123 Земельного кодексу України
надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування
здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого
самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою
щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його
розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього
Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і
дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого
дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки
вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також
генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем
землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно із статтею 50 Закону України «Про землеустрій»
проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та
затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або
зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи
комунальної власності);
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених
законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену
нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку,
встановленому законодавством), або рішення суду;
довідку з державної статистичної звітності про наявність
земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного
проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі
формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого
майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності)
належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на
земельній ділянці;
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та
лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та
землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі
формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон,
зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму
використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні
матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у
разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на
місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
Статтею 198 Земельного кодексу України передбачено, що кадастрові зйомки - це
комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних
ділянок.
Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж
земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками
та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на
місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять
обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового
плану.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в
натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією
про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)
та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету
України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (далі -
Інструкція № 376).
Згідно із пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими
знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем
у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників
(користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.
Аналіз зазначених норм свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки
при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.
У постанові від 18 квітня 2018 року у справі №346/4408/15-ц (провадження №61-8450св18), у
постанові від 27.11.2019 року у справі №366/811/2017-ц
(провадження №61-33627св18) Верховний Суд зазначив, що у відповідності до
статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні
умови захисту прав власності на землю.
Захист земельних прав - це передбачені законом способи
охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
При цьому стаття 198 Земельного кодексу України лише вказує,
що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними
власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови
суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного
документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Підписання акта погодження меж
самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або
припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі
приватизації.
Отже, чинне законодавство не обмежує право на приватизацію
земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від
підписання акта погодження меж земельних ділянок, що свідчить про відсутність
таких перешкод для завершення процедури приватизації земельної ділянки.
Наведене узгоджується також із правовим висновком,
викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного
цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №580/168/16-ц
(провадження №61-19526сво18), постановах Великої Палати Верховного Суду від 20
березня 2019 року у справах №350/67/15-ц
(провадження №14-652цс18) та №514/1571/14-ц
(провадження №14-552цс18).
ВИСНОВОК: Непогодження
меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у затвердженні
технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою
Верховного Суду у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 455/856/18-а, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, та Верховним Судом у постановах від
20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц, від
12.02.2020 у справі № 545/1149/15, у
справі № 404/3048/18, від 22 жовтня 2020
року у справі № 454/805/13-а (ЄДРСРУ №
92385003).
P.s. Якщо суміжник відмовляється погодити межі земельної
ділянки (підписати акт), орган, уповноважений вирішувати питання про
приватизацію земельної ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту
відмови від підписання акту, а з мотивів відмови.
Матеріал по темі: «Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками»
Теги: приватизація земельної ділянки, непогодження меж
земельної ділянки, акт погодження меж земельної ділянки, проект землеустрою,
земельна ділянка, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
