Юрисдикція та
повноваження на оскарження рішення медико-соціальних експертних комісій (МСЕК)
16
вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 21/1524/17, провадження № 11-1040апп19
(ЄДРСРУ № 91702660) досліджував питання щодо юрисдикції та повноважень на
оскарження рішення МСЕК.
Медико-соціальну
експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в
установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я
при МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних,
Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення
медико-соціальних експертних комісій є обов`язковими для виконання органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від типу і
форми власності та можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством
порядку.
Можливість
оскарження в судовому порядку рішень медико-соціальних експертних комісій
передбачена й у пункті 9 частини першої статті 19 КАС України. Цією ж статтею
передбачено, що такі
справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Водночас
відповідно до положень КАС України обов`язковою умовою щодо віднесення
конкретної справи до юрисдикції адміністративних судів є те, що однією зі
сторін у такій справі виступає суб`єкт владних повноважень, який здійснює
владні управлінські функції відносно особи, і спір виник у зв`язку із
виконанням або невиконанням такою стороною публічно-владних управлінських
функцій.
Згідно
з пунктом 24 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна
експертна комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно
якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та
індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта
огляду комісії органові, у якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як
отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного
грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з
індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює
загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду
комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у
відсотках та потреби в наданні додаткових видів допомоги.
Відповідно
до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності
медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності
хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що
звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного
лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення
діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів,
що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями,
наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної
життєдіяльності особи.
Аналіз
наведених правових норм свідчить про те, що рішення медико-соціальних
експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у
сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних,
соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб
у відновленні здоров`я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та
громадській діяльності і стосуються виключно зазначених у таких рішеннях осіб.
Отже,
медико-соціальна експертна комісія є суб`єктом владних повноважень лише у вертикальних відносинах з особами,
стосовно яких прийнято відповідне рішення.
Оскільки,
за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом
до іншого органу, тому що це означатиме позов держави до неї самої, за винятком
передбачених процесуальним законодавством «компетенційних спорів» (п. 40)
Вказана
правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від
16.09.2020 у справі № 821/1524/17.
ВИСНОВОК: За змістом вказаної норми на справи щодо
оскарження рішень ВЛК та МСЕК поширюється юрисдикція адміністративних судів, а
суб’єктом оскарження є лише особа по відношенню до якої прийняте рішення.
Крім
того, Велика Палата Верховного Суду вже викладала правову позицію з питань
юрисдикції спорів щодо оскарження рішень органу МСЕК, зокрема, у постановах від
13 березня 2019 року у справі № 526/2339/17
та від 26 червня 2019 року у справі № 201/11696/18.
