Адвокат Морозов (судовий захист)
Суб`єкт містобудування,
щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення
державного архітектурно-будівельного контролю.
08
листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
400/2866/18, адміністративне провадження №К/9901/19790/19 (ЄДРСРУ №
85493063) досліджував питання обов’язковості присутності суб’єкта
містобудування під час перевірки ДАБІ.
Частиною
2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами
України.
Відповідно
до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної
діяльності" державний
архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів,
спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та
експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та
будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється
органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль
здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та
позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною
3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного
архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема,
безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що
підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення
правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі
виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого
проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати
обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством
порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи,
необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру
здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками,
підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері
містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час
виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №
553).
Згідно
з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль
здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної
діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил,
положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для
проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних
документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних,
інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та
(або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або)
спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані
будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених
законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією,
щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно
до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється
у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним
принципом.
Згідно
з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки,
зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом
містобудування вимог містобудівного законодавства.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у
присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або
збудували об`єкт будівництва.
У
пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу
державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та
неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах
повноважень, передбачених законодавством.
У
разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний
архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного
архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта
містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів
державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта
містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано
повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за
довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно
до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється
державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових
осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення
перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу
державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого
планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного
архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог
законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в
обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема
через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно
до пункту 21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється
державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки,
він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У
разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний
архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова
особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті
відповідний запис.
(!!!) У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо
якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання
акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктами
2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачено, що посадові особи органів
державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право,
зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та
накладати штрафи відповідно до закону.
У
разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень,
затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки
видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог
законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і
правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Системний
аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт
містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під
час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його
наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення,
зауваження або заперечення до акта перевірки.
ВИСНОВОК: Акт складений за відсутності суб`єкт
містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та
постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути
присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки
та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак
порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування
її результатів.
Аналогічну
позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та 27 лютого 2019
року по справі №210/3059/17(2-а/210/148/17),
адміністративне провадження №К/9901/53842/18 (ЄДРСРУ 80127332).
P.s.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності
суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної
відповідальності регулюються статтею 286 КАС України.
Відповідно
до частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції
за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286
цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути
оскаржені.
Отже,
нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку
судових рішень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо
притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічних
висновків щодо процесуальної можливості закриття касаційного провадження у
справах, касаційне провадження у яких відкрито помилково, дійшов Верховний Суд
в ухвалах від 07.02.2018 у справі № 556/1251/17,
від 08.05.2018 у справі № 569/6091/17, від
20.11.2018 у справі №645/4083/17 та від
01.10.2019 у справі № 758/2976/18.
Теги:
дабі, дбак, перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль, акт
перевірки, припис, оскарження результатів перевірки, суб’єкт містобудування,
судова практика, Адвокат Морозов
