Адвокат Морозов (судовий захист)
Особливості та судова практика Верховного суду щодо
визнання майнових прав на недобудований об`єкт інвестування - квартиру
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності
набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів,
тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та
обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не
випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
Правовідносини, які склалися між сторонами,
регулюються Законом України від 18 вересня 1991р. № 1560-XII «Про інвестиційну
діяльність» (далі по тексту - Закон України «Про інвестиційну діяльність»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну
діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності
та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності,
якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих,
інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами
законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється
законом.
Інвестор має право володіти, користуватися і
розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та
торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів
України.
Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим
об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та
обов`язки.
Майнове право, яке можна визначити як «право
очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове
право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами
власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право
власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в
майбутньому.
Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних
прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права,
результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності,
інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду,
викладеної у постановах від 20 березня 2019р. у справі № 6-14-39цс-19 та від 27 лютого 2019р. у справі № 6-14-606цс18 у разі
невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також, відсутності
факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати
пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт
інвестування. Така ж позиція висловлена і у постанові Верховного Суду по
справі № 761/17864/16-ц,
від 13 травня 2019р.
За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності
на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає
з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом
передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає
з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме
майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності
виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа
вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в
процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що разом
із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі
подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх
обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія
вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений
статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із
правочинів.
Захист майнових прав здійснюється у порядку,
визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений,
захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного
законодавства.
У постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013р. Верховний Суд України висловив
правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною
угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова
передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних
фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права
власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових
прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами визнаються будь-які права
пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є
складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження,
користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності,
використання природних ресурсів тощо).
У разі невиконання забудовником належним чином взятих
на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію,
з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва,
ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав
на об`єкт інвестування.
Відповідні правові висновки викладені у постановах
Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019р. у справі № 761/20612/15-ц, від 27
лютого 2019р. у справі №
761/32696/13-ц, Верховного Суду від 12 лютого 2020р. у справі № 638/12414/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14
вересня 2021 р. у справі №
359/5719/17, зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на
підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою
набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого
майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у
встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право
власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме
майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації
відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває
майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення
будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування
як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на
зазначений об`єкт за собою.
Якщо інвестор в повному обсязі здійснив інвестування
будівництва, в зв`язку з чим відповідно до ст. 7 Закону України «Про
інвестиційну діяльність», має право володіти, користуватися і розпоряджатися
об`єктом та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України,
оскільки об`єкт та результати інвестицій є власністю інвестора.
Тобто, інвестор виконав свої зобов`язання за
договором, сплатив внески у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за
умовами договору набув майнових прав щодо об`єкту нерухомості, зокрема права на
отримання в подальшому у власність спірної квартири.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей
строк (термін).
ВИСНОВОК: Відтак, до завершення будівництва об`єкта нерухомості - квартири та введення
будинку в експлуатацію інвестору,
належать майнові права на цей об`єкт.
Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата
Верховного Суду в постанові від 09 жовтня 2019р. по справі № 761/28769/13-ц.
Матеріал по темі: «Визнання майнових прав на об`єктнезавершеного будівництва»
Теги: визнання майнових прав,
обєкт незавершеного будівництва, недострой, недобуд, захист прав споживачів,
забудовник, банкрутство, квартира, захист власності, судова практика, Верховний
суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар