Вимірювач
швидкості транспортних засобів TruCam при проведенні фіксації швидкості певного
транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен
бути стаціонарно вмонтованим
24.01.2024 р.
Шостий апеляційний адміністративний суд в рамках справи № 758/8181/23, провадження № A/855/20206/23
(ЄДРСРУ № 116581071) досліджував питання щодо (не) можливості тримання в руках
інспектора поліції приладу TruCam при вимірювання швидкості транспортного
засобу.
Вимірювач, яким
здійснювався замір швидкості транспортного засобу - лазерний LTI 20/20 ТгuСаm
II. Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгuСаm II
призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів (ТЗ) в ручному
або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних
(залежно від ступеню участі оператора у процесі роботи вимірювача) дистанційних
приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху.
Згідно з ст. 31
Закону "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліція може
застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати
осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні
засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону
№ 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку
може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому
числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів,
монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і
відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні
засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних,
біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з
фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання
правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту
публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних
посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення
Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію
відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності
або відсутності факту правопорушення.
Контроль
швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані
відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР),
оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, передбачають, що інформація щодо
встановленої відеотехніки
і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному
місці.
Відповідно до
Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил
дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями
Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних
засобів.
(!!!) Разом з тим, суд зауважує, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного
засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно
вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про
Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної
безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних
засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель
автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману
із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з
метою забезпечення правил дорожнього руху.
Отже, відповідно
до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та
відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати
вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна
ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.
ВИСНОВОК: Отже, контроль швидкості повинен відбуватися
лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації
(дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України
"Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про
змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює
фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці, а прилад TruCam при
проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися
руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно
вмонтованим.
Аналогічна
позиція викладена у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від
27.07.2021 у справі №554/1946/21
та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №157/703/20.
Законність застосування поліцією лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI
20/20?
21.05.20 р. Шостий апеляційний
адміністративний суд в рамках справи № 760/27046/19
(ЄДРСРУ № 89352360) постановою, яка залишена без змін (ухвала Верховного суду
від 06 липня 2020 року (ЄДРСРУ № 90242638), чітко вказав випадки
законного застосування вимірювача швидкості пристрою - TruCam LTI 20/20.
Примітка:«Лазерний вимірювач швидкості TruCam
LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що
дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія.
Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє
режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних
засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих
швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг
допустимої швидкості руху. При цьому- враховується похибка приладу ±2 км/год.
Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м
поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий
автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання
швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького
тону.
Після стабільного утримання
позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання
швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук
високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу
фіксується числовий показник швидкості
При фіксації перевищення
встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу
порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього
поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки
порушника.
Виробник приладу TruCam
(LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з меток посилення достовірності
доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факт порушення.
Правильність реалізації у
приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено зі результатами державної
експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму
шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації ш тільки в самому
приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-як
інші електронні носії.»
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу
України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень
швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Закон України "Про дорожній
рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки,
визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього
руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань,
підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та
господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
та об`єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону
учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги,
вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та
перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать
водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі
тварин.
Учасники дорожнього руху зобов`язані, у
тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього
руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України
від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР
України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України
останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють
єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти,
що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів,
експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території
тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених
пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до статті 31 Закону України
"Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні
заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення
транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що
мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки,
відеозапису.
Згідно ст. 40 Закону України "Про
Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку
може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах,
монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну
фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із
автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою,
зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З листа Державної служби спеціального
зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018 року №04/05/03-3878
вбачається, що у 2018 році Адміністрацією Держспецзв`язку за результатами
державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації Національній
поліції України видано позитивний експертний висновок від 27.09.2018 року
№04/02/03-3008 на Лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCAM
Відповідно до вказаного експертного
висновку, дія
експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи із заводськими
номерами наведеними у додатку.
Згідно з Додатком до експертного
висновку №04/05/03-3007 від 27.09.2018 року визначено номери зразків об`экта
експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку.
ВАЖЛИВО:Отже, якщо лазерного вимірювача
швидкості з відповідним серійним номером, не має у переліку об`єктів
експертизи, дія експертного висновку від 27.09.2018 року на нього не
розповсюджується.
Експертний висновок від 27.09.2018 року
сам по собі стосується лише об`єкта лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20
"TruCAM", а у додатку до даного експертного висновку зазначено номери
зразків об`єкта експертизи, на які розповсюджується дія зазначеного експертного
висновку.
Положення про державну експертизу в
сфері криптографічного захисту інформації затверджено наказом Адміністрації
Держспецзв`язку від 16.07.2008 року №651/15342.
Відповідно до п. 1.1. це Положення,
розроблене відповідно до Законів України "Про Державну службу спеціального
зв`язку та захисту інформації України", «Про наукову і науково-технічну
експертизу", «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах",
Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні,
затвердженого Указом Президента України від 22 травня 1998 року № 505,
Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту
інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03
вересня 2014 року № 411, установлює порядок організації та проведення державної
експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (далі - КЗІ) в Україні.
За змістом п.1.3 Положення експертний висновок -
документально оформлений результат експертизи, який надається Адміністрацією
Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі -
Адміністрація Держспецзв`язку) за проведеним аналізом результатів експертних
досліджень.
Згідно з пп. 2.1.1, п.2.1 розділу ІІ
Положення подання та розгляд заявки, укладання договорів для
проведення експертизи таких об`єктів, як: засоби, призначені для розробки,
дослідження, виробництва та випробувань засобів КЗІ, засоби та системи
генерації, тестування і розподілу ключових даних; криптографічні системи,
засоби та обладнання КЗІ, програмно-технічні комплекси центрів сертифікації
ключів, які передбачають акредитацію, надійні засоби електронного цифрового
підпису, замовник подає до Адміністрації Держспецзв`язку заявку на проведення
державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації (додаток 1).
До заявки на експертизу перелічених вище об`єктів (далі - криптографічні
засоби) додається комплект документів та матеріалів згідно з переліком
документів та матеріалів, необхідних для проведення експертизи криптографічних
засобів вітчизняного виробництва (додаток 2), або переліком документів та
матеріалів, необхідних для проведення експертизи криптографічних засобів
іноземного виробництва (додаток 3).
Дія експертного висновку може бути
розповсюджена на зразки криптографічного засобу, що пройшли верифікацію. За
результатами верифікації видається експертний висновок, термін дії якого не
може перевищувати терміну дії експертного висновку, який розповсюджується на зразок-свідок
цього засобу (п.2.3.16).
Згідно ст. 1 Закону України "Про
захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" у цьому
Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: криптографічний
захист інформації - вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення
інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою
приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності,
цілісності, авторства тощо; обробка інформації в системі - виконання однієї або
кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення,
зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання,
передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних
засобів; порушення цілісності інформації в системі - несанкціоновані дії щодо
інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст; порядок доступу до
інформації в системі - умови отримання користувачем можливості обробляти
інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Указом Президента України від 22 травня
1998 року N 505/98 затверджено Положення про порядок здійснення
криптографічного захисту інформації в Україні.
Відповідно до п.1 Положення визначає
порядок здійснення криптографічного захисту інформації з обмеженим доступом,
розголошення якої завдає (може завдати) шкоди державі, суспільству або
особі.
За змістом п.2 Положення вжиті у цьому
Положенні терміни мають таке значення:
криптографічний захист - вид захисту,
що реалізується за допомогою перетворень інформації з використанням спеціальних
даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту
інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо;
засіб криптографічного захисту
інформації - програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб,
призначений для криптографічного захисту інформації;
криптографічна система (криптосистема)
- сукупність засобів криптографічного захисту інформації, необхідної ключової,
нормативної, експлуатаційної, а також іншої документації (у тому числі такої,
що визначає заходи безпеки), використання яких забезпечує належний рівень
захищеності інформації, що обробляється, зберігається та (або)
передається.
Державну політику у сфері
криптографічного захисту інформації відповідно до закону реалізує Державна
служба спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі -
Держспецзв`язку України) (п.3 Положення).
Державні органи, підприємства, установи
і організації придбавають, вивозять з України, використовують криптосистеми і
засоби криптографічного захисту інформації за погодженням з Адміністрацією
Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (п.5
Положення).
Для криптографічного захисту
конфіденційної інформації використовуються криптосистеми і засоби
криптографічного захисту, які мають сертифікат відповідності (п.8 Положення).
(!!!) Таким чином порядок здійснення
криптографічного захисту інформації є обов`язковим для всіх державних установ,
у тому числі і для Національної поліції з метою застосування у роботі
лазерного вимірювача швидкості.
Як вже зазначено вище, проведення
експертного висновку у сфері криптографічного захисту інформації відповідно до
закону реалізує Державна служба спеціального зв`язку та захисту
інформації.
Міністерством економічного розвитку і
торгівлі України 29 серпня 2012 року видано сертифікат затвердження типу
засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-290302012.
Даним сертифікатом затверджено сам
засіб вимірювальної техніки - лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20
"TruCAM" без зазначення номеру такого вимірювача.
Окрім того, постановою Кабінету
Міністрів України №373 від 29 березня 2006 року затверджено Правила
забезпечення захисту інформації в інформаційних,телекомунікаційних та
інформаційно-телекомунікаційних системах.
Згідно п з 3 у Правилах наведені нижче
терміни вживаються у такому значенні:
автентифікація - процедура встановлення
належності користувачеві інформації в системі (далі - користувач) пред`явленого
ним ідентифікатора;
ідентифікація - процедура розпізнавання
користувача в системі як правило за допомогою наперед визначеного імені
(ідентифікатора) або іншої апріорної інформації про нього, яка сприймається
системою.
Як зазначено у п.11 Правил у системі
здійснюється обов`язкова реєстрація:
- результатів ідентифікації та
автентифікації користувачів;
- результатів виконання користувачем
операцій з обробки інформації;
- спроб несанкціонованих дій з
інформацією;
- фактів надання та позбавлення
користувачів права доступу до інформації та її обробки;
- результатів перевірки цілісності
засобів захисту інформації.
Забезпечується можливість проведення
аналізу реєстраційних даних виключно користувачем, якого уповноважено
здійснювати управління засобами захисту інформації і контроль за захистом
інформації в системі (адміністратор безпеки).
Реєстрація здійснюється автоматичним
способом, а реєстраційні дані захищаються від модифікації та знищення
користувачами, які не мають повноважень адміністратора безпеки.
Контроль за забезпеченням захисту
інформації в системі полягає у перевірці виконання вимог з технічного та
криптографічного захисту інформації та здійснюється у порядку, визначеному
Адміністрацією (п.24).
Таким чином, з огляду за вищевикладене,
Суд доходить висновку, що проведення державної експертизи у сфері
криптографічного захисту інформації є обов`язковим, у т.ч. і щодо всіх не лише
заявлених Національною поліцією України, а також використовуваних у роботі
засобів лазерного виміру швидкості LTI 20-20 "TruCAM".
Щодо наданого Департаментом
Національної поліції свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної
техніки №22-01/13823 від 15 листопада 2018 року, колегія суддів
зазначає наступне.
Наказом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України видано наказ №193 від 08.02.2016 року "Про
затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів
вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її
результатів".
Відповідно до п. 1 цей Порядок
установлює процедуру та умови проведення повірки законодавчо регульованих
засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а
також оформлення її результатів.
Згідно з п. 4 Порядку ЗВТ
підлягають періодичній повірці, повірці після ремонту, а також можуть
проводитися позачергова, інспекційна та експертна повірки.
Таким чином, проведенню повірки засобу вимірювальної
техніки має передувати експертний висновок Державної служби Спецзв`язку та
захисту інформації України, видача Сертифікату затвердження типу засобів
вимірювальної техніки.
ВИСНОВОК:Якщо поліціянтом вимірювання швидкості
руху автомобіля, яким керував водій, відбувалось з використанням лазерного
вимірювача швидкості TruCam, який не пройшов необхідної сертифікації (навіть не
зважаючи на проведення повірки вимірювального пристрою), то такі дії вчинено не
у спосіб, передбачений законом, а отже використання показників лазерного
вимірювача швидкості TruCam в якості доказів перевищення швидкості є
безпідставним.
