Тонування автомобіля: виявлення, перевірка фіксація правопорушення

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості перевірки ступеня пропускання видим світла скла автомобіля (тонування автомобіля)

Згідно з п.31.4.7 в) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Відповідно до примітки до даного пункту ПДР, дозволяється застосовувати тоноване скло (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. 

На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки.

Відповідно до пункту 2.2.4 ГОСТ 5727-88 світлопропускання скла, що забезпечує видимість для водія, має бути не меншим: 75% - для вітрового скла; 70% - для скла, що не є вітровими, що входять до нормативного поля огляду що визначає передню оглядовість.

(!!!) Отже, положення вищезазначених правових норм дозволяють тонування лобового скла, однак світлопропускання скла, що забезпечують оглядовість водія, повинно бути не менше 75% для лобового скла, 70% - для скла, що не є вітровими, а світлопропускання іншого невітрового скла не нормується.

Слід вказати, що для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світлопропускання) використовуються спеціальні вимірювальні прилади. Ступінь світлопропускання скла визначається відповідно до ГОСТ 27902-88 за таких умов: температура повітря – 20±5°С; тиск – 80-106 кПа; відносна вологість повітря – 60±20%.

Відповідальність за вищевказане правопорушення передбачена ст. 121 КУпАП та становить: 340 грн за перше порушення, за повторне порушення - 8500 грн. Додатково за повторне порушення водіїв можуть позбавити права керувати автомобілем на строк до 1 року.

Судова практика

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

У постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Таким чином, саме по собі формулювання в оскаржуваній постанові змісту правопорушення не може бути доказом вчинення правопорушення без наявності інших доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини викладені у постанові.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (рішення від 15.03.2019 справа № 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Окрім цього, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а).

ВИСНОВКИ: Діюче законодавство України дозволяє тонування скла автомобіля в таких рамках:

-   світлопропускання вітрового (лобового) скла, що забезпечує оглядовість водія,  повинно бути не менше 75%;

-   для скла, що не є вітровими (бокові передні) -70 %;

-   світлопропускання іншого невітрового скла не нормується. 

Для перевірки ступеня пропускання видим світла скла автомобіля поліцейський повинен використовувати відповідний сертифікований прибор (тауметр) за відповідних погодних умов, в іншому разі штраф підлягає скасуванню.

 

  

 

Матеріал по темі: ««Візуальний огляд» водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності»