Поновлення строку на
апеляційне оскарження судового рішення з підстав невчасного його отримання
12
грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
210/1690/18(2-а/210/14/19), провадження №К/9901/21311/19 (ЄДРСРУ №
86305379) досліджував питання щодо поновлення процесуального строку на
апеляційне оскарження судового рішення з підстав невчасного його отримання.
Верховний
Суд звертає увагу, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального
закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи
бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до
адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює
спеціальні у відношенні до ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження
(протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення
судового рішення).
Водночас
ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо
поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України,
і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 286
КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Верховний
Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС
України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на
апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення
та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС
України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою
для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних
обставин.
У
рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти
Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти
Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе
тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права
доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням
п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У
справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини
зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з
пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без
надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має
абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на
обставини справи.
Зважаючи
на те, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог
ч.2 ст.271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на
адресу учасників справи, а відповідач скористався правом на апеляційне
оскарження судового рішення на 11 день з дня фактичного отримання рішення, суд
касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого
необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск
строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового
рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
Аналогічна
правова позиція неодноразово викладена в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у
постанові від 23.10.2019 (справа №297/420/19).
В
той же час, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням
вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за
належною адресою та які повернулися в суд, у зв`язку з її неотриманням
адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду,
оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони
щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Аналогічної
позиції дотримується Верховний суд у постановах від 16.05.2018р. № 910/15442/17, від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.
P.s.
Якщо недотримання строків на подання заяви про перегляд заочного рішення було
зумовлене бездіяльністю суду першої інстанції, зокрема, не направленням
належним чином у передбачений законом спосіб копії заочного рішення особі, яка
брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні, то ця
обставина може бути підставою для поновлення строку для подання заяви про
перегляд заочного рішення, особі, яка подає відповідну заяву.
Такий
висновок міститься в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 року справа №308/14197/15-ц, від 20.06.2018 року справа № 461/12463/15-ц.
Матеріал по темі: «Поновлення
строку на оскарження судового рішення: судова практика ВСУ»
Теги: судова повістка,
повідомлення, судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі,
оскарження рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар