Правила об’єднання
основних/похідних позовних вимог та належне визначення суб’єктивного складу
учасників провадження
21
грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 922/2485/19
(ЄДРСРУ № 86503855) досліджував питання щодо правил об’єднання
основних/похідних позовних вимог та належне визначення суб’єктивного складу
учасників провадження.
Відповідно
до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома
позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів
щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох
позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або
відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з
однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Згідно
з частиною 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька
вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні
та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої
залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким
чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача
пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві
кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднання
позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше
використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також
запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У
постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №
905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова
вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного
права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами
виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава
позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже,
вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони
ґрунтуються.
Доказами
є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або
відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського
спору.
(!!!) Отже, позивач має право об`єднати в одній
позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або
поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані
однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до
одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними
позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними
вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і
водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних
інтересів.
Об`єднання
позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше
використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також
запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Така
правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19.
Згідно
з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і
додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог
(крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього
Кодексу).
За
замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних
вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не
пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не
співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім
того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і
відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте
підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме
встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про
порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для
повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК
України.
Аналіз
пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному зв`язку з приписами
статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання
позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а
за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати
позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути
кожну з заявлених вимог окремо.
Отже,
приписи частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних
обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних
вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної
дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не
застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних
обставин справи.
Проте
у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або
співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені
у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення
позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про
об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої
позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Аналогічну
правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №
902/434/19 .
Таким
чином, якщо у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке
об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть
можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є
доцільним.
Подібні
висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у
справі № 911/414/18.
Між
тим, щодо процесуальних наслідків об'єднання позивачем вимог, які підлягають
розгляду в порядку різного судочинства Велика Палата Верховного Суду від 11
червня 2019 року у справі № 917/375/18
(ЄДРСРУ № 82703458) зазначила, що наслідком цього є саме розділення, а не закриття
провадження у справі щодо всіх вимог (п.7.5 і п.7.6 Постанови).
ВИСНОВОК: Для належного об’єднання позовних вимог
останні повинні бути: 1) взаємопов`язаними та/або похідними; 2) їх
сумісний розгляд дає можливість досягти процесуальної економії та ефективніше
використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.
Матеріал по темі: «Правила об`єднання позовних
вимог»
Теги:
правила об’єднання позовних вимог, роз’єднання, однорідні вимоги,
взаємопов’язані, похідні, процесуальна економія, повернення позовної заяви,
судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар