Нецензурна лексика у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом

Адвокат Морозов (судовий захист)

Використання учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом.

22 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/521/19, адміністративне провадження №К/9901/22587/19 (ЄДРСРУ № 85087639) досліджував питання щодо використання учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом.

Листи, звернення, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, тощо, з якими звертаються громадяни до суду, повинні відповідати загальнолюдським правилам викладення фактів та обставин виниклих правовідносин, такий висновок випливає із постанови Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № п/800/160/16.

Згідно з пунктом 9 частини 3   статті 2 КАС України   неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини 1  статті 45 КАС України      учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За частиною другою цієї статті,   суд з урахуванням конкретних обставин справи, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій,   які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання   судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Слід враховувати, що наведений у частині 2 статті 45 КАС   України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

16 серпня 2019 року Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 818/1808/18, адміністративне провадження №К/9901/22612/19 (ЄДРСРУ № 83737331) зазначає, що з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

При цьому, дії учасників справи, які мають ознаки неповаги до суду чи судді можуть бути підставою для застосування до них заходів процесуального примусу передбачених статтею 145 КАС України, зокрема, при подібних обставинах такі заходи були застосовані колегією суддів в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою      статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19.

Отже за обставин складення заяви з використанням лексики, яка спрямована на неповагу до судді, суду в цілому, така заява підлягає поверненню особі, що виявила неповагу до суду, оскільки вона не підлягає розгляду.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року в справі № 826/3515/18.

Аналогічні висновки вказано в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жданов та інші проти Росії» від 16.07.2019 (заява № 12200/08, 35949/11 і 58282/12 ).