Адвокат Морозов (судовий захист)
ВСУ: спонукання
замовника будівництва до укладення договору про пайову участь у розвитку
інфраструктури або можливість ухилення забудовників від участі в інфраструктурі
міста.
У постанові від 22 березня 2017 року у справі №
908/312/16 (№ 3-1553гс16) Верховний
Суд України, застосувавши положення статей 2, 10, 40 Закону № 3038-VI, статей
4, 9 Закону № 687-ХІV, дійшов висновку, що реконструкція
будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє замовника від
обов’язку укладення договору про пайову участь, а також від перерахування
коштів пайової участі. Тому неправомірна бездіяльність замовника
щодо його обов’язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної
і соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки,
внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати на розвиток
інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), що
перебуває у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірною
бездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для
застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного
Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16.
Більше того, 25.05.2017 р. Верховний Суд України в розрізі
справи № 3-187гс17 дослідив
питання щодо спонукання замовника будівництва до укладення договору про
пайову участь у розвитку інфраструктури та підстав пайової участі забудовників
в інфраструктурі міста.
Таким чином суди вказали наступне: 1) реконструкція
існуючої забудови є різновидом забудови території, а отже пов’язана з
обов’язком замовника укласти договір про пайову участь з відповідною радою; 2)
саме на замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь та
сплати відповідних коштів; 3) в разі не укладання пайового договору з
міськрадою та не прийняття участі розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту дії/бездіяльність замовника вважаються
неправомірними та підлягають обкладенням господарськими санкціями.
Крім того, посилання судів на сплив граничного терміну для
укладення такого виду договору є помилковим, оскільки строк, визначений законом
для укладення договору пайової участі, – протягом 15 днів із дня реєстрації
звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в
експлуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороною
зазначеного обов’язку, отже
невиконання такого зобов’язання свідчить про порушення замовником свого
обов’язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладення
договору.
Матеріал по темі: «Пайова участь забудовників в
інфраструктурі міста» та «Обов’язок замовника будівництва укласти договір про
пайову участь»
Разом із тим 06.09.2017 р. у справі №
3-813гс17 Верховний суд України вказав,
що дія положень статті 40 Закону № 3038-VI не поширюється на ТОВ, оскільки укладення
договору про пайову участь є обов’язковим на етапі до прийняття об’єкта
будівництва в експлуатацію. Оскільки об’єкт будівництва вже
прийнято в експлуатацію, відповідач не несе обов’язку укладати договір про
пайову участь і сплачувати пайовий внесок після прийняття об’єкта будівництва в
експлуатацію, а тому дії відповідача не містять елементів складу
цивільного правопорушення і немає підстав для відшкодування позивачеві збитків
у виді упущеної вигоди.
ВИСНОВОК: з вищевикладеного вбачаються явні протиріччя, так як
висновки у справах № 3-187гс17 та № 3-813гс17 зроблені Верховним судом України
явно протилежні…
Таким чином, обов’язок замовника будівництва укласти
договір про пайову участь залежить не від Закону, а від судової практики, яка
наявна «в рукаві» адвоката та суду!
Теги: реконструкція об’єкту, будівля, будівництво, забудова,
договір пайової участі, міська рада, пайові внески, ДАБІ, архітектурна
інспекція, інфраструктура міста, містобудівна діяльність, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар