Порядок припинення контракту про проходження військової служби

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Порядок укладання/припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби

Порядок укладання/припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» 2232-XII та Указом Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Слід відмітити, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Сам контракт укладається у двох примірниках та підписується сторонами. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою. Один примірник контракту зберігається в особовій справі військовослужбовця, другий - у військовослужбовця

(!!!) Строк контракту про проходження військової служби обчислюється з дня набрання ним чинності.

Контракт припиняється (розривається):

• у день закінчення строку контракту;
• у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
• у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);
• у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти;
• у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
• у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г", "д", "е", "є", "з" - "й" та "л" пункту 1 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", а саме:

• у мирний час:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

• Під час дії особливого періоду після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами "ґ", "й" та "к") частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", а саме: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

• протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", а саме з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к" пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й" та "к" пункту 2 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", а саме:

1) у мирний час:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону.

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

• військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

 

Ввезення авто на митну територію України без сплати податків

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Ввезення авто на митну територію України без сплати податку на додану вартість, акцизного податку та митного збору

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2142-IX, який набрав чинності 05.04.2022 р. передбачає, що вносяться зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

«69.24. Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».

"9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) звільняються від оподаткування ввізним митом:

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

В свою чергу, Державна митна служба України повідомляє, що процедура оформлення автомобіля з іноземною реєстрацією залишається незмінною, окрім скасування мита, податку на додану вартість та акцизу.

Спрощення не застосовуються до авто з росії, білорусі та тимчасово окупованих територій.

ВАЖЛИВО: По завершенню дії воєнного стану, громадянам не потрібно буде доплачувати платежі, від яких вони наразі звільнені. Законом не передбачено відстрочень.

 

ВИСНОВОК: Вказаний закон передбачає звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

 

Порядок митного оформлення  транспортних засобів, ввезених на митну територію України (відповідно до Закону України від 15.04.2021 № 1403−IX)

 

Матеріал по темі: «Податки,відмивання коштів, кредит та іпотека в умовах воєнного стану»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: пільгове розмитнення авто, легкові автомобілі, Євро-2, ввезення авто без сплати податків, звільнення від оподаткування, євробляха, митниця, Адвокат Морозов

Проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Урядом врегульоване питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України

08 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» № 225.

Вказаною Постановою установлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

2.      Установити, що на період дії воєнного стану на території України:

1) пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”, не застосовується;

2) у разі неможливості направлення лікарем або лікарсько-консультативною комісією, в тому числі заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”:

рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності приймається без направлення на медико-соціальну експертизу лікуючим лікарем або лікарсько-консультативною комісією;

направлення лікарем чи лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, 30 березня 2022 р. Урядом прийнято Постанову «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» № 390, якою внесено зміни щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану.

Так, перше вказану Постанову доповнено пунктом 3 такого змісту: Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

• осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;

• дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров’я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.

ВИСНОВКИ:

1. Комісія МСЕК може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії ;

2. Огляд комісії МСЕК здійснюється не залежно від місця реєстрації;

3. Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців;

4. Інвалідність та ступінь втрати проф. працездатності продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану або до проведення відповідного огляду.

 

Матеріал по темі: «Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворимидітьми»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: МСЕК, медико соціальна експертиза, ЛКК, лікарсько консультативна комісія, інвалідність, продовження непрацездатності, воєнний стан, встановлення інвалідності заочно, Адвокат Морозов

 

Виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості та правові підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників

Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться, щоб кожен у режимі реального часу міг отримати інформацію про невиконані майнові зобов’язання боржників.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ), є відкритими та розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://erb.minjust.gov.ua.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначений частиною 7 ст. 9 Закону № 1404-VIII.

Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У свою чергу, відповідно до пункту 6 Розділу ХІ Положення «Про автоматизовану систему виконавчого провадження» № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

• про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

• про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

• про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;

• про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

• в день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

• у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Разом з цим, 30.03.2022 р. Міністерством Юстиції України видано Наказ N 1285/5 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» на підставі якого, розділ III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, доповнено новим пунктом 23 такого змісту:

"23. За виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

• при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

• після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;

• після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

• відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

 

Матеріал по темі: «Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»»

 

 

Теги: виконавче провадження, зупинення виконавчих дій, заборона заміни стягувача, видаткові операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків, Верховна Рада, закон, Адвокат Морозов

 

Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»: зупинення виконавчих дій та заборона заміни стягувача-суб’єкта РФ, здійснення видаткових операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків

26.03.2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15.03.2022 р.

Вказаним вище Законом Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2 такого змісту:

"10-2. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:

• громадяни Російської Федерації;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Також, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

• юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

• визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що фізичні особи можуть користуватися арештованими коштами в сумі до 100 000 грн., а юридичні особи сплачувати податки та збори з арештованих коштів/рахунків, а також виплачувати заробітну платню.

Важливим також є те, що перериваються процесуальні строки визначені Законом, відлік яких розпочинається з дня закінчення воєнного стану.

 

Матеріал по темі: «Використання арештованих коштів в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: виконавче провадження, зупинення виконавчих дій, заборона заміни стягувача, видаткові операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків, Верховна Рада, закон, Адвокат Морозов

 

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (способи та форми компенсації )

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією РФ (  способи та форми надання компенсації )

На сайті Верховної Ради України з’явився текст проекту Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорійоб’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій,спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Способи та форми компенсації:

1) грошової компенсації шляхом перерахування грошових коштів  на поточний рахунок отримувача;

2)  об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;

3) фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

(!!!) Компенсація визначається щодо кожного об’єкта нерухомого майна окремо.

А) Грошова компенсація надається за: 1) пошкоджений об’єкт нерухомого майна (у тому числі за пошкоджене спільне майна багатоквартирного будинку; 2) знищений об’єкт нерухомого майна - приватний житловий будинок, садовий та дачний  будинки.

Розмір грошової компенсації визначається за результатами оцінки вартості відновлення відповідного пошкодженого об’єкта нерухомого майна з урахуванням ступеню його пошкодження.

Під час проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна встановлюється ступінь пошкодження та ціна його відновлення.

Б) Компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна надається за знищений об’єкт нерухомого майна та здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок,  садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням.

Граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомого майна.

Приватні житлові будинки, садові та дачні будинки зводяться на земельній ділянці, на яких вони розміщувались, а кількість кімнат в об’єкті нерухомого майна, що надається, не може  бути меншою за кількість кімнат у знищеному об’єкті нерухомого майна.

В) Компенсація у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку надається за бажанням отримувача компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна - багатоквартирний будинок.

Розмір компенсації у вигляді фінансування виконання будівельних робіт визначається за результатами оцінки вартості відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку з урахуванням ступеню його пошкодження.

Пріоритетне право на отримання компенсації мають:

• багатодітні сім’ї;
• особи з  інвалідністю I та II груп;
• учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Джерелом фінансування компенсації є:

• фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації;
• міжнародна технічна та/або поворотна або безповоротна фінансова допомога;
• інші джерела, не заборонені законодавством України.

  

Матеріал по темі: "Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (отримувач компенсації)"

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

  

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, знищена нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов