Бронювання військовозобов’язаних в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості та порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану

3 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», якою вирішив питання щодо особливостей та порядку бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.

Так, п. 1 Постанови передбачає, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі - підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному цією постановою.

Подання пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних

Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком № 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням (п. 2 Постанови).

Вказане вище можуть робити й уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду (ч. 2 п. 1 Постанови).

Узагальнення інформації про бронювання та строк дії відстрочки

Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.

Підстави для анулюванню відстрочки

Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

3) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

4) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Документальне підтвердження відстрочки/бронювання

З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки (п. 5 Постанови).

П. 6 Постанови передбачає, що саме Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.

Дія пунктів 2-6 цієї постанови не поширюється на військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання яких здійснюється відповідно до цього пункту.

(!!!) Рішення стосовно бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації.

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.

При бронюванні працівників слід зважати на Лист Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.

А також, слід враховувати, що існує Лист Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469 щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності, в якому міститься перелік професій які вкрай необхідні армії.

ВИСНОВОК: Не зважаючи на той факт, саме Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення до центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки/Мінінфраструктури/військової адміністрації, військовозобов’язаний перед явкою до військомату повинен мати на руках наступні документи:

• Витяг з наказу Міністерства економіки/Мінінфраструктури/військової адміністрації про бронювання;
• Додаток з переліком фізичних осіб що підлягають бронюванню;
• Військовий квіток або паспорт.

 

Матеріал по темі: «Військовий обов’язок для віруючих під час воєнного стану»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: бронювання військовозобовязаних, бронь працівників, резерв підприємств, бронь співробітників, військомат, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Іноземців прийматимуть до української розвідки

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховна Рада України постановила, що українським розвідником може бути іноземець або особа без громадянства

14.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до Закону України "Про розвідку"» № 2194-IX, який набрав чинності 30.04.2022 р.

Верховна Рада України постановила, що до 1 травня 2023 року на військову службу до розвідувального органу Міністерства оборони України можуть бути прийняті особи без дотримання вимоги, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 31 цього Закону" («Співробітником розвідувального органу не може бути особа: яка має громадянство (підданство) іноземної держави або особа без громадянства»).

З аналізу пояснювальної записки до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвідку» вбачається, що  розроблено у зв’язку з необхідністю удосконалення законодавства України у сфері безпеки і оборони з метою забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на розвідувальний орган Міністерства оборони України в умовах протидії та здійснення відсічі зовнішньої агресії РФ проти України "за рахунок вмотивованої компоненти зі складу іноземців" та осіб без громадянства, прийнятих на військову службу до цього органу.

Слід зазначити, що серед іншого розвідувальні органи здійснюють добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому  Законом порядку.

У зв’язку із цим Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило деякі зауваження, зокрема експерти звернули увагу на те, що здійснення розвідувальної діяльності, в тому числі у складі розвідувального органу Міністерства оборони України, може бути пов’язано з доступом до державної таємниці. Водночас, відповідно до частини сьомої ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.

Отже, на думку Законодавця прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвідку» сприятиме підвищенню бойових і спеціальних (активних) спроможностей розвідувального органу Міністерства оборони України в умовах здійснення стримування і відсічі збройної агресії РФ проти України.

 

Матеріал по темі: «Строки військової служби для іноземців в особливий період»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України

12.01.2022 р. Міністерство фінансів України видало наказ № 4 «Про внесення зміни до пункту 1 розділу V Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень», який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 р. за № 98/37434

Так, пункт 1 «Підготовка матеріалів для звернення до суду контролюючого органу щодо:…» розділу «V. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів»  Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 року за № 786/30654, доповнити новим абзацом такого змісту: «встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України.».

Так, Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей 283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

(!!!) Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

 – у сумі, що перевищує один мільйон гривень;

 – що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Обмеженням для застосування такого заходу є наявність зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Повноваження щодо виконання тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України покладено на контролюючі органи за основним та неосновними місцями податкового обліку платника податків, що має податковий борг, який відповідає наведеним вище критеріям.

Згідно інформаційного повідомлення Головного управління ДПС у Черкаській області Законом від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Кодекс адміністративного судочинства України доповнено новою статтею  2892, що визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян на виїзд за межі території України, а саме:

 - позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента;

 - зазначені адміністративні справи розглядаються судом протягом 48 годин з дня подання заяви;

 - апеляційні скарги можуть бути подані в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду та розглядаються апеляційним судом у десятиденний строк;

 - за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України судовий збір не справляється (згідно змін, внесених до статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

ВАЖЛИВО: Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України здійснюється за таких підстав:

 - погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження;

 - отримання у встановленому законодавством порядку інформації про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника;

 - отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника.

Інформація про закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин для такого закінчення:

 - надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

 - розміщується в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Виключенням у застосуванні цього інструменту є: існування зобов’язання держави щодо повернення боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

ВИСНОВОК: Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.

 

Матеріал по темі: "Скорочено строки звернення до суду при оскаржені ППР"

 

 Теги: податковий борг, тимчасове обмеження, заборона виїзду за кордон, податковий керуючий, керівник юридичної особи, постійного представництва нерезидента, реєстрі керівників платників податків, Адвокат Морозов

Перевірка на доброчесність в Бюро економічної безпеки України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Перевірка на доброчесність (моделювання ситуації, моніторинг способу життя) в Бюро економічної безпеки України

Бюро економічної безпеки України 19.11.2021 р. видало наказ №19 «Про затвердження Порядку здійснення перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя працівників Бюро економічної безпеки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 р. за № 94/37430.

Перевірка на доброчесність - комплекс заходів, які здійснюються уповноваженим підрозділом БЕБ і полягають у збиранні, аналізі та перевірці даних, які свідчать про моральні, ділові та професійні якості працівника. В подальшому вказана  інформації буде мати обмежений доступ та зберігатися уповноваженим підрозділом БЕБ, а працівникам буде заборонено розголошувати інформацію щодо результатів (матеріалів) таких перевірок. 

(!!!) Доступ до результатів проведення перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя працівника мають Директор БЕБ та працівники уповноваженого підрозділу.

Декілька з видів перевірки заслуговують на більш ретельну увагу, зокрема: 

• моделювання ситуації - превентивний захід щодо запобігання корупції в БЕБ, який полягає у створенні ситуації, в якій працівник продемонструє чітке додержання Законів України «Про запобігання корупції», «Про Бюро економічної безпеки України», «Про державну службу» та відданість принципам діяльності БЕБ;
• моніторинг способу життя працівника - це комплекс організаційних та аналітичних заходів, які здійснюються уповноваженим підрозділом і полягають у встановленні реального рівня життя, наявності та реальної (ринкової) вартості майна (активів) і доходів працівника, аналізі співвідношення рівня життя працівника його доходам і перевірці відповідності між даними моніторингу та наявною в БЕБ інформацією;

Так, моделювання ситуацій здійснюється за результатами доповіді Директору БЕБ за погодженням керівника уповноваженого підрозділу на підставі доповідної записки працівника цього підрозділу, який отримав інформацію, що свідчить або може свідчити про недоброчесну поведінку працівника.

Моделювання ситуацій з метою притягнення працівника до кримінальної або адміністративної відповідальності заборонено. Результати моделювання ситуацій не можуть бути підставами для початку кримінального провадження та провадження у справі про адміністративне правопорушення. 

В свою чергу моніторинг способу життя здійснюється з метою встановлення відповідності інформації, зазначеної у декларації, що подається працівником відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», наявному майну, одержуваним доходам, рівню життя працівника.

Вибірковий моніторинг способу життя здійснює уповноважений підрозділ на підставі інформації, яка містить відомості про можливу невідповідність рівня життя працівника зазначеним у декларації відомостям, отриманої:

• від фізичних та/або юридичних осіб;
• із засобів масової інформації;
• з інших відкритих джерел інформації (у тому числі соціальних мереж), яка містить відомості про можливу невідповідність рівня життя працівника, задекларованим ним майну і доходам.

При отриманні звернення, яке може містити відомості про невідповідність рівня життя працівника зазначеним у декларації відомостям, уповноважений підрозділ повідомляє заявника про початок здійснення моніторингу способу життя або про відмову в здійсненні такого моніторингу, а за його вимогою - про результати.

Моніторинг способу життя працівника проводиться за результатами доповіді Директору БЕБ, на підставі резолюції керівника відповідного підрозділу на доповідній записці про необхідність проведення моніторингу.

Таким чином, з метою встановлення відповідності/невідповідності рівня життя працівника уповноважений підрозділ здійснює комплекс заходів, направлених на встановлення фактичних даних стосовно витрат працівника та/або членів його сім’ї щодо:

• придбання, користування, володіння, розпорядження майном, майновими правами;
• придбання, користування, володіння, утримання нерухомого та рухомого майна;
• наявності рахунків, обслуговування таких рахунків і кредитних зобов’язань (у тому числі рахунків, відкритих у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності членів сім’ї працівника);
• витрат на хобі, відпочинок, освіту, оплати товарів, робіт та послуг для себе, членів сім’ї та третіх осіб.

ВИСНОВОК: На думку автора, вище перелічені види перевірок дозволять «уповноваженому підрозділу» та керівнику БЕБ постійно моніторити ситуацію та контролювати «доброчесність» своїх працівників, однак постає питання: «Хто буде контролювати Директора БЕБ?» (адже відомо, що риба псується з голови…).

Діяльність нотаріусів в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Вчинення нотаріальних дій щодо нерухомого майна, іпотеки, спадкування, видачі довіреностей та ін. з урахуванням заборон в умовах воєнного стану

19 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», якою внесенні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стануˮ (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 209).

Установити, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон):

1) незавершені нотаріальні дії а) за зверненням громадянина Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, б) юридичної особи, утвореної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, зупиняються;

2) у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина Російської Федерації, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. (!!!) Вказане не поширюється на нотаріальні дії із засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого;

3) посвідчення довіреностей (крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва або майновими правами щодо майбутнього нерухомого майна (далі — нерухоме майно), коштами на рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також транспортними засобами на строк більше трьох місяців, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа), засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса. Для перевірки дійсності довіреності, посвідченої на білих аркушах паперу, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

4) у разі виникнення загрози бланкам або печатки приватного або державного нотаріуса бланки підлягають невідкладному знищенню;

5) дозволяється передача спеціальних бланків нотаріальних документів між нотаріусами, у тому числі поза межами нотаріального округу,

6) нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися (далі — нотаріальні дії щодо цінного майна), здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

7) вчинення нотаріальних дій щодо цінного майна нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що входить до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, забороняється;

8) забороняються нотаріальне засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5² Прикінцевих положень Закону України “Про іпотекуˮ;

9) забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності;

10) забороняється нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи — відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності;

11) нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у м. Києві або Київській області. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташовано у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору;

12) Забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими;

13) Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини;

14) В умовах воєнного стану довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.

ВИСНОВКИ (узагальнено):

• Незавершені нотаріальні дії за зверненням громадянина чи юридичної особи Російської Федерації зупиняються, а у разі звернення нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії, крім засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого;

• Посвідчення довіреностей, крім на право розпорядження майном та коштами здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу;

• Нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу, виділу нерухомого/цінного майна здійснюється виключно нотаріусами, затвердженими у переліку Міністерством юстиції України;

• Забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна;

• Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна;

• Забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими;

• На час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється;

• В умовах воєнного стану довіреності можуть посвідчуватися командиром (начальником) воєнізованих формувань, а начальник табору може посвідчувати заповіт військовополоненого.

Матеріали по темі:

• «Спадкування та видача довіреностей в умовах воєнного стану»;

• «Виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: вчинення нотаріальних дій, нотаріус, реєстр,  нерухомого майна, іпотеки, спадкування, видача довіреностей,  посвідчення заповітів, цінних паперів, кредитний договір, воєнний стан, Адвокат Морозов

Виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі в умовах воєнного стану на нотаріально НЕ посвідченому кредитному договорі

19 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», якою затвердив зміни, що внесенні до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р.  № 1172, а саме: розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносинˮ переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів виключив.

Так, Постановою КМУ № 1172 передбачено конкретний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

А виключений розділ Постанови стосувався «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та передбачав, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов’язання боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

ВАЖЛИВО: Отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису має перевірити: безспірність заборгованості, факт, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, (!!!) раніше мав бути оригінал договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків його погашення.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р.  та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 р. (діють до дня припинення чи скасування воєнного стану): забороняється вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду була висвітлена ще до війни, а саме 21 вересня 2021 року в рамках справи № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21 (ЄДРСРУ № 100428590).

ВИСНОВОК: Вчинення виконавчого напису нотаріусом в умовах воєнного стану можливе лише на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору, лише при  наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та з дотримання строків звернення.

 

Матеріал по темі: «Виконавчий напис нотаріуса на нотаріально НЕ посвідченому кредитному договорі»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: виконавчий напис нотаріуса, безспірність заборгованості, строк звернення, позовна давність, підтвердження безспірності заборгованості, визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, судова практика, Адвокат Морозов

Альтернативна (невійськова) служба для віруючих під час воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Примусова мобілізація для вірян та право віруючих на альтернативну (невійськову) службу під час воєнного стану

Ч. 2 ст. 17 Конституції України встановлює, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Стаття 65 Конституції України вказує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Між тим, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

ВАЖЛИВО: Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не конкретизує випадків заміни виконання одного обов’язку іншим з мотивів переконань.

В свою чергу ч. 4 ст. 35 Конституції України наголошує, що у разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Вказане право також продубльовано у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Між тим, право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю (ст. 3 Закону): 1) особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, 2) документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та 3) стосовно яких прийнято відповідні рішення (ч. 1 ст. 4 Закону).

Примітка:

• Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій ухиленням від призову за мобілізацією (Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі №183/6316/14);
• Зобов’язання у судовому порядку відповідного органу розглянути письмову заяву призовника у направленні його на альтернативну (невійськову) службу (Херсонський окружний адміністративний суд від 23 липня 2019 р. по справі №  540/1110/19)

А для вирішення питань проходження альтернативної служби Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями можуть утворюватися відповідні допоміжні органи у справах альтернативної служби (ст. 7 Закону).

Окрім вищевказаної нормативної бази існують конкретизуючи нормативно – правові акти:

• Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 р. N 2066;

• Перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1795;

Необхідно наголосити, що 21.04.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року  № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З урахуванням вказаного вище та враховуючи той факт, що воєнний стан продовжено, то обмеження прав і свобод людини і громадянина під час воєнного стану, які визначені п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" залишаються незмінними, а саме: «У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"».

ВАЖЛИВО: Отже, право вірян  на свободу світогляду і віросповідання (це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність), передбачене ч. 1 ст. 35 Конституції України, вищевказаним Указом необмежене.

Тому де-юре  віруючи, які в силу своїх релігійних (можливо з мотивів інших переконань) не можуть захищати державу зі зброєю у руках, мають право на альтернативну (невійськову) службу навіть під час воєнного стану!!!

Втім є ВЕЛИКА ПРАВОВА ПРОГАЛИНА, а саме у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проходження альтернативної служби військовозобов’язаними в особливий період законодавцем не встановлюється.

А стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік випадків, коли військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, однак жодного слова про альтернативну (невійськову) службу в ній не ведеться…

Актуальність цієї проблематики для України підтверджує і практика Європейського Суду з прав людини: справи «Баятян проти Вірменії» (Велика плата ЄСПЛ), «Бухаратян проти Вірменії», «Цатурян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчєп проти Туреччини». Саме на підставі цих справ, в умовах недосконалості чинного законодавства, українські суди виносять рішення на користь конституційних прав віруючих громадян України. На сьогодні ці спірні питання, які стають предметом розгляду національних судів, можуть трактуватися як порушення Європейської Конвенції з прав людини.

ВИСНОВОК: Отже, підсумовуючи вищевказане вбачається, що Верховна Рада України повинна законодавчо врегулювати порядок проходження альтернативної (невійськової) служби громадянами під час мобілізації в особливий період та воєнний час.

 

Матеріал по темі: «Продовженовоєнний стан в Україні»

 

 «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: альтернативна служба, невійськова служба, віруючий, військовий обов’язок, военная служба, переконання, зброя до рук, воєнна служба для віруючих, військова служба для вірян, мобілізація, воєнний стан, ЄСПЛ, Баятян проти Вірменії, Адвокат Морозов