Захист прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою спростив процедуру усиновлення, опіки та піклування над дітьми що залишилися без батьківського піклування

22 березня 2022 р. Кабінетом Міністрів України  прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану» № 349.

Вказаною постановою внесені зміни до пункт 2 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 зокрема про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану до дитячого будинку сімейного типу можуть влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у дитячому будинку сімейного типу.

Окрім цього, Положення про прийомну сім’ю доповнено другим пунктом про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі,  що  добровільно  за плату взяла на виховання та спільне проживання   від   одного   до   чотирьох  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського піклування (абз.1 п. 2 Положення).

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування (абз. 2 п. 2 Положення).

Рішення   про   утворення  прийомної  сім’ї  приймається районною,  районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим  органом  міської  ради   на  підставі  заяви сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, за поданням відповідного висновку служби  у справах дітей про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням  рекомендації  центру соціальних служб за результатами проходження  курсу  навчання  з  виховання  дітей-сиріт  та дітей, позбавлених  батьківського  піклування (п. 5 Положення).

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі (п. 14 Положення).

Кандидати  у  прийомні  батьки  подають  до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

• заяву кандидатів  у  прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї  із  зазначенням  інформації  про  наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
• копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні  батьки  та  членів  сім’ї,  які  проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
• висновок про  стан  здоров’я  заявника  за  формою  згідно з додатком  5  до  Порядку  провадження органами опіки та піклування діяльності,  пов’язаної  із  захистом  прав дитини ( 866-2008-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
• довідку про  доходи  потенційної  прийомної сім’ї за останні шість  місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і  доходи  (про  сплату  податку  на  доходи  фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
• довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
• довідку про  наявність  або  відсутність  судимості,  видану територіальним  органом  з  надання сервісних послуг МВС за місцем проживання  заявника  (для  кожного  заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію документа,  що  підтверджує  право  власності на житло кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про   проходження   курсу   навчання   з  виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом  із  кандидатами  у  прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї,   засвідчену   нотаріально   або   написану  власноручно  в присутності   посадової  особи,  яка  приймає  документи,  про  що робиться  позначка  на  заяві  із  зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Окрім цього, відповідно до п. 79 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”  під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
• довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Діяˮ.

У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

 

Матеріал по темі: ««Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни»»

  

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

Теги: опіка, піклування, усиновлення, діти сироти, процедура усиновлення, органи опіки, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

У період воєнного стану водіям легкових авто надано право керувати вантажівками

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

У період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 348 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 184» установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В.

Примітка: 

П. 2.13 Правил дорожнього руху передбачає, право на керування транспортними засобами особам може бути надано зокрема автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку.

Категорія «В» — автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, восьми; состав транспортних засобів з тягачем категорії Е причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;

Категорія “С1” транспортні засоби призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;

Категорія “С” транспортні засоби призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;

Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 р. № 360 «Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях» вбачається, що право на керування транспортними засобами категорій С, С1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії В і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорій С, С1.

ВИСНОВОК: Виключно у період воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії «В» та … :

• мають навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу; 
• пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами; 
• склали практичний іспит.

Матеріал по темі: ««Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни»»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: водії, категорія В, категорія С, категорія С1, право на керування авто, вантажівка, вантажний транспорт, збройна агресія, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

«Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни»

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

«Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни» для осіб, які приймають участь у воєнному конфлікті на території України

15.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану» № 2124-IX, який набрав чинності 21.03.2022 р.

Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що метою вказаного Закону є необхідність правового захисту військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» шляхом закріплення поняття «бойового імунітету» за закріплення в загальній частині Кримінального кодексу України інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення правил ведення війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Визначення «бойового імунітету» буде закріплене у Законі України "Про оборону України", так "бойовий імунітет» - звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України".

Слід також роз’яснити, що по-перше: осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" слід кваліфікувати як «цивільних осіб», зокрема це:  1) громадяни України та 2) іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (ст. 1 вказаного Закону).

По – друге: «Закони та звичаї війни» (лат. jus in bello, англ. law of war) — сучасний компонент міжнародного права, який регулює умови для початку війни (jus ad bellum) та поведінку воюючих сторін (jus in bello). Закони війни дають визначення таким поняттям як суверенітет та державність, держава та територія, окупація та інші важливі терміни міжнародного права; також положення щодо прав військових, військовополонених та мирного населення, тощо.

Конвенція про закони і звичаї суходільної війни передбачає, що забороняється наступне: руйнувати чи загарбувати ворожу власність, окрім випадків, коли  подібне  руйнування чи загарбання нагально викликане воєнною необхідністю; під  час  облог  і бомбардувань належить ужити всіх необхідних засобів,  аби вберегти,  наскільки можливо, храми, будівлі,  що  служать  цілям  науки,  мистецтв  та  благодійності, шпиталі й місця,  де зібрано хворих і поранених, за умови, що такі будівлі й місця не служили водночас воєнним цілям; піддані облозі зобов'язані вирізнити  ці  будівлі  особливими примітними знаками, щодо яких ті, що піддають місто облозі, мусять бути завчасно поінформовані; забороняється віддавати на розграбування місце  або місто, навіть узяті приступом.

Перша Женевська конвенція стосується хворих та поранених членів збройних сил; поліпшення долі поранених, хворих і осіб, що постраждали в корабельних аваріях, зі складу збройних сил на морі; встановлює правила, яких повинні дотримуватися воюючі сторони при поводженні з військовополоненими; передбачає гуманне поводження з населенням, що перебуває на окупованій території, і захищає його права.

ВАЖЛИВО: Женевські конвенції закріпили основний принцип сучасного міжнародного права: війни ведуться проти збройних сил супротивника; військові дії проти цивільного населення, хворих, поранених, військовополонених тощо забороняються.

З урахуванням вказаного Законом внесено зміни в  Розділ VIII Кримінального кодексу України  де статтею 43-1  доповнено:

"Стаття 43-1. Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2.      Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

3.     Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

4.      Не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність), спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу".

ВИСНОВОК: Вказаний Закон забезпечує правовий захист осіб, які приймають участь у збройному воєнному конфлікті на території України, зокрема, але не виключно осіб, які безпосередньо приймають участь у бойових діях, з метою підвищення обороноздатності держави та суспільства під час відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

Між тим, слід враховувати, що «бойовий імунітет» не розповсюджується на «порушення законів та звичаїв війни», адже не зважаючи не на що життя та здоров’я Людини є найвищою соціальною цінністю.

 

Матеріал по темі: «Скасуваннязапобіжного заходу для призову на військову службу у воєнний час»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Теги: бойовий імунітет, закони та звичаї війни, звільнення від кримінальної відповідальності, застосування зброї, зміни в кримінальний кодекс, збройна агресія, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Торгово-промисловою палатою України

15.03.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Окрім цього, Торгово-промислова палата України 28.02.2022 р. на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України у листі за N 2024/02.0-7.1 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначає, що обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, 17.03.2022 р. ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

 

Завантажте зразок перейшовши за посиланням - Зразок у форматі PDF

 

ВИСНОВОК: Таким чином, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської  діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

 

Матеріал по темі: «Податки, відмивання коштів, кредит та іпотека в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: форсмажор, торгово-промислова палата України, ТПП, засвідчення форсмажору, непереборна сила, надзвичайні обставини, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворими дітьми

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Закон щодо спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми

15.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» № 2122-IX, який набрав чинності 21.03.2022 р.

Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 введено воєнний стан в Україні у зв’язку із російської агресії проти нашої держави. Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 69 оголошено загальну мобілізацію. На превеликий жаль, у мирний час багато осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми, не оформили своєчасно військові квитки та звільнення від військової служби. Внаслідок цього зазначені категорії людей зараз не можуть виїхати за кордон, рятуючи своє життя та життя своїх близьких, в тому числі дітей з інвалідністю.

Таким чином метою розроблення вказаного закону було визначення на законодавчому рівні спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми.

Враховуючи зазначене у Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами): 1) у частині другій статті 17 пункти 6 і 7 виключили; 2) у частині першій статті 18: абзац другий після слів "які визнані" доповнити словами "особами з інвалідністю або"; після абзацу п’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

• які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
• дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд".

3) у статті 26: у частині четвертій: абзаци четвертий - восьмий підпункту "г" пункту 1 замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність";

пункт 2 доповнити підпунктом "г" такого змісту:

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я; у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

абзаци четвертий - восьмий підпункту "ґ" пункту 2 частини п’ятої замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність";

абзаци четвертий - восьмий підпункту "г" пункту 2 частини шостої замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність".

2.     У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 1) абзаци третій - тринадцятий частини першої замінити тринадцятьма новими абзацами такого змісту:

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: «Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання».

ВИСНОВОК: Зміни до статей 17, 18 та 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дозволили бути звільненими від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) окремим категоріям військовозобов’язаних із числа осіб з, а також тих, які доглядають за особами з інвалідністю та недієздатними, чи утримують дітей з інвалідністю, дітей, хворихна тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання,дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, при перетині ними держаного кордону України за умов правового режиму надзвичайного або воєнного стану а також посилення контролю за виїздом за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, дітей, які не мають такого статусу, дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням в умовах введення на території України надзвичайного або військового стану.

 

Матеріал по темі «Заборона перетинання кордону особам віком від 18 до 60 років»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»